327
з історії

164
учня

97
для 11 классу

303
відкореговано


Вашій увазі

510
кейсів
Останнє оновлення:
27.03.2017


Кейс-урок «Дорогоцінні перлини»
Кейс-урок «Дорогоцінні перлини»

Розділ: Релакс

Рівень (клас): 7-11

Тема: Мода

Мета: Дізнатися про перли не тільки як про коштовності, але і як про продукт високих технологій

Яка інформація мене тут чекає?

  • Які молюски «вирощують» перли і як вони це роблять?
  • Де в світі «найперлоносніші» місця?
  • Як зробити перлам «пілінг» для їх довгої молодості?
  • Чи можна розчинити перлину?
  • Як відрізнити справжні перли від підробок?
  • Чи завжди «перли мають рацію»?
6 розгорток з предметів, явищ та практик:
Вступ

Виростити перлини на городі.... Звучить безглуздо, але сучасні розробки наближають можливість і такого дива.

А як і звідки потрапляють перлини до сучасних модниць?

Яким же був «шлях» перлів раніше? І взагалі, як довго «живе» перлина? Відповіді на всі ці питання і на багато інших можна знайти в цьому кейс-уроці.

Біологія

Природні перли утворюються в мушлях (черепашках) прісноводних і морських молюсків. Теоретично всі види молюсків, що мають черепашку, можуть продукувати перли. При цьому комерційну цінність мають лише перлини, покриті шаром перламутру, а їх створюють лише двостулкові і деякі черевоногі, а також один вид головоногих молюсків.

Основним джерелом перлів є двостулкові молюски. Серед прісноводних представників останніх особливо продуктивним є сімейство уніонід. Крім того, з прісноводних молюсків перли знаходять у різних видів перловниць, беззубок, а також в гребенчатки складчастої.

 

У двостулкових молюсків – основних «постачальників» перлів – така внутрішня будова:

 

Як же утворюється перлина? Перлини утворюються як результат реакції молюска на подразнення, яке відбувається під час попадання чужорідного тіла в простір між стулкою черепашки і мантією або ж його потрапляння безпосередньо всередину мантії. Зовнішній шар мантії містить велику кількість залізистих клітин, що виробляють речовини, які й стають «будівельним матеріалом» для різних шарів мушлі.

У нормальному стані цей шар мантії виробляє і перламутр, утворюючи тим самим однойменний шар стінки раковини молюска. Але при необхідності він також може огортати концентричними шарами перламутру будь-які чужорідні тіла, що потрапили всередину черепашки, тим самим ізолюючи їх і даючи початок майбутньої перлини. Ось так відбувається процес:

 

 

Якщо перлина наростає безпосередньо на внутрішній стороні стулки раковини, то вона зазвичай зрощена з нею. У разі ж, коли стороннє тіло потрапляє всередину мантії, то відбувається формування вільної округлої перлини.

Подразником може стати як піщинка або будь-який інший неживий об'єкт, так і паразитуючі організми, яких молюск намагається ізолювати від себе.

А чому перлини можуть набувати різного забарвлення: біле, рожеве, кремове, чорне, бронзове, коричневе, лавандове, блакитне, жовте, зелене, рожево-бузкове?

 

Виявляється, колір перлів залежить від виду молюска-хазяїна. Крім того, на забарвлення перлів впливають температура і склад води, стан здоров'я молюска і навіть характер їжі, яку він перетравлює.

Найбільше цінується поєднання рідкісних кольорів: сріблясто-рожевий, біло-рожевий і насичений золотий.

Завдання:


Знайдіть інформацію, в якій аргументується, чому великі перли цінніші від дрібних. Поцікавтеся, у яких ще живих організмів колір залежить від зовнішніх факторів або харчування? Сформуйте невелику доповідь за результатами такого дослідження.
Хімія
Чи існує хімічна формула перлів? Можливо у перламутру, який і є основою перлинки, є своя формула?

Насправді, значна частина перлини – це карбонат кальцію. Так, так, той самий, який нам трапляється у вигляді шматків крейди! Як же так, одне і те ж з'єднання і така різниця в «зовнішності»: благородні перли та утилітарна крейда.

Різниця обумовлена кристалічною решіткою речовини. Той карбонат кальцію, який йде на побудову перлини, називається арагоніт. Арагоніт утворює призматичні, стовпчасті, таблітчаті, голчасті та списоподібні кристали.

 

Але в складі перлів є ще і речовина, що називається конхіоліном. Що ж вона собою представляє? Конхіолін – це рогова органічна речовина білкового типу, яка утворює зовнішній шар раковини молюсків і каркас перлів.

 

Білки конхіоліна синтезуються в клітинах епітелію і формують «матрикс», в «осередках» якого, крім полісахаридів, знаходяться мікроскопічні кристали арагоніта.

Черепашка молюска складається з трьох шарів. Процес утворення цих шарів відбувається безперервно разом з процесом зростання самого молюска. При зростанні мантії відбувається утворення шару конхіоліна достатньої товщини. Друга зона клітин на внутрішній поверхні конхіолінового шару відкладає шар призматичного карбонату кальцію. Клітини третьої зони мантії продукують перламутр. Клітини другої і третьої зони виділяють невелику кількість конхіоліна, який слугує «цементним» матеріалом. До складу конхіоліна входить 92 види амінокислот!

 

В процентному співвідношенні ця схема виглядає так:

 

У хімічному складі перлів криється й секрет їх відносної недовговічності, «старіння» перлів. Адже перли живуть в середньому 150 – 200 років, а після цього тьмяніють і тріскаються. І арагоніт, і конхіолін уразливі для впливу температур та агресивних середовищ.

Існує така легенда з «хімічним» підтекстом. Для того, щоб продемонструвати своє багатство і владу, Клеопатра VII (69 р до н.е. – 30 н.е.) уклала парі з римським політиком і воєначальником Марком Антонієм. Вона стверджувала, що зможе витратити 10 мільйонів сестерціїв (тогочасна римська монета) «в один момент».

"Вона звеліла, щоб слуги поставили перед нею посудину з оцтом. Вона зняла сережку і кинула перлину в оцет, а коли перлина розчинилася, вона випила все це", – описав легенду римський філософ-натураліст Пліній Старший (23-79 рр. нашої ери ) у своїй «Природничій історії».

Давню легенду перевірив відомий письменник та вчений з Монклерського державного університету в Нью-Джерсі Пруденс Джонс. Для експерименту він використовував пятікаратові перли (така перлина важить близько 1г) і 5% розчин оцтової кислоти. Перлина дійсно розчинилася за 36 годин, залишивши на поверхні розчину желеподібну прозору субстанцію.

"Карбонат кальцію в перлах реагує з оцтовою кислотою в оцті, виробляючи ацетат кальцію, воду і вуглекислий газ", – написав Джонс в одному з номерів журналу «Класичний Світ», де він докладно описав хід експерименту. Ось схожий експеримент:

Арагоніт і сам по собі є не дуже стабільною формою карбонату кальцію. Вчені припускають, що за 10 мільйонів років практично весь арагоніт перетвориться в кальцит. А кальцит може досить легко розсипатися в кальцитову пудру... Так що є невеликі теоретичні шанси, що через 10 мільйонів років все перлинні намиста «розсиплються на порох».

Але уразливість перлів, як не парадоксально, може продовжити термін їхнього «життя». При носінні на тілі, перли піддаються впливу виділень з потових залоз. Хімічне середовище поту досить агресивне для перлів, воно розчиняє «зіпсований» шар перлин, відроджуючи їх. Такий собі «хімічний пілінг» для перлів. Наприклад, в Англії при великих ювелірних будинках існує спеціальний штат співробітниць, які цілодобово, змінюючи одна одну, носять на собі перлинні прикраси!

Завдання:


Спробуйте написати рівняння 5 хімічних реакцій, які можуть бути «небезпечні» для перлів, враховуючи, що в його складі переважно карбонат кальцію. Наприклад:

 

Технологія/Неонаука

Як видобувають перли? Один з класичних способів – пірнання за перлами (ловля перлів). Наприклад, японські нирці – ама:

Крім видобутку природних перлів, їх вирощують штучно. Насправді, першими вирощувати перли навчилися китайці ще 700 років тому. Їх технологія була вдосконалена японцями на початку ХХ століття.

 

Такі перли називаються культивованими. Вони значно дешевші від природніх.

Сучасні технології дають надію, що виробництво перлів стане ще менш трудомістким і тривалим. Вчені вже давно думають над тим, як зробити процес формування перлинки більш швидким та ефективним. На допомогу прийшла генна інженерія. Вчений з Німеччини Вольфганг фон Шніцце втілив дивовижну ідею. За його натуральними перлами не потрібно пірнати в морські глибини, адже вони буквально ростуть на городі!

Вольфганг фон Шніцце вирішив: умови і процеси, схожі на ті, що відбуваються в раковині молюска, може створювати для своїх плодів якась рослина. І знаєте, що це за рослина, на пошуки якої у вченого пішло 20 років життя?! Звичайний горох! Правда, вчений трішки «довів свій зелений горошок до кондиції», змусивши стручки стискуватися з силою в 700 атмосфер. Тільки за таких умов можна виростити перлину. І ось, уявіть собі, експеримент завершився вдало! Горох народжує перли, правда, яскраво-зеленого кольору.

 

У Вольфганга фон Шніцце тепер інше завдання – створити горох-альбінос, щоб горошинки, точніше, перлинки, були білими. Що ж, почекаємо трохи? І тоді засіємо поля перлинним горохом. Або гороховими перлами?...

Завдання:


Подумайте, які ще види рослин можна модифікувати для вирощування перлів? Якого кольору перлини можна було б «виростити»?
Географія

Де ж відбувається вилов перлів?

Видобуток морських перлів ведеться головним чином в Червоному морі та Перській затоці, а також біля берегів Шрі-Ланки і Японії, де його добувають нирці ама. Прісноводні перли видобуваються в Німеччині, Росії, Китаї та країнах Північної Америки.

Найбільша перлина в світі була знайдена на Філіппінах поблизу острова Палаван:

Можете пошукати в мережі…

 

Для того, щоб отримати 3-4 якісні перлини, потрібно відкрити близько 1 т молюсків. Не надто ефективно, правда?

Тоді де ж знаходяться країни – головні виробники культивованих перлів?

 

Тепер логічним було б зрозуміти, які країни – основні споживачі перлів? Ось співвідношення експорту-імпорту перлів у світі (статистика за 3 роки):

 

Тоді карта основних споживачів перлів буде такою:

 

Завдання:


Порівняйте всі три карти і дайте відповідь на питання:

1. Які країни є і виробниками, і споживачами перлів?

2. Чи є країн, в яких і культивують, і добувають перли?

3. Чи є країни-лідери за всіма «перлинними» показниками? Як ви думаєте, чому?

Питання:


Чи можна на гугл-карті розгледіти, як пірнають ловці перлів? Наскільки небезпечна ця професія і чому?
Історія/Міфологія

Перші згадки про перли з'явилися ще 42 століття тому. Тільки в ті часи перли були не стільки предметом гордощів красунь, скільки атрибутом державного чиновника: найбільш високопоставлений придворний чиновник Китайської імперії носив на своєму головному уборі перлину. Саме вона вказувала на його високе положення в «табелі про ранги». А з ХIII століття в Китаї розгадали таємницю походження перлів і стали його самі культивувати.

Перли поступово стали не тільки чиновницьким атрибутом, а й просто показником статусу власника, і навіть елементом костюмів акторів традиційного театру (щоб підкреслити статус зображуваних персонажів):

 

У китайських легендах є цілих два пояснення походження перлів. Перша легенда розповідає, що перли з'явилися у результаті битви драконів:

«Стародавні жителі Землі одного разу стали свідками страшної битви, що вирувалала на небесах. Виявилося, що серед хмар борються гігантські крилаті дракони. Все небо було всіяне яскравими блискавками, гримів оглушливий грім, купчилися величезні чорні хмари. Почалася страшна гроза, і на людей пролився найпрекрасніший дощ на світі – кожна краплина була чарівною перлиною».

Інша китайська легенда пов’язує перли з Місяцем:

«Коли чарівник-Місяць освітлює землю на нічному небокраї, його відображення на воді стає таким, що тече. Місячна речовина опускається на дно водойм, проникає в розкриті раковини і згортається в клубок. Через якийсь час нирці за перлами дістають раковини молюсків, в яких виявляють натуральні перли».

В давній Індії перли цінували так само, як і рубіни та діаманти. І зрозуміло, що там були власні легенди про перли. Ось одна з версій:

«Перли знайшов бог Крішна на самому дні моря. Великі красиві перлини він подарував своїй чарівній донечці на весілля. З тих пір в Індії перли вважаються обов'язковим видом прикрас під час вінчальних церемоній».

 

Інша легенда приписує авторство перлів дощовим краплям. Але далеко не кожна краплина дощу народжує перли. А яка?

«Тільки найперші дощові краплі, які вдаряють об поверхню моря, народжують перли. Їх дзвін будить устриць, які в цей самий момент починають підніматися з морських глибин і відкривати своїх стулки. У кожну потрапляє тільки по одній дощовій крапинлі. Після цього перлівниці закриваються і повільно опускаються на самісіньке дно, де відбувається божественний ритуал їх перетворення в перлини».

Не менш цікава й версія з індійського епосу про царя змій Асура:

«Відважний воїн бився не на життя, а на смерть з гігантським чудовиськом. В результаті страшного побоїща, цар Асур упав замертво. Кров великого царя перетворилася в дорогоцінні камені. Ті, які потрапили на дно річок, перетворилися в рубіни. Кров, пролита на березі моря, обернулася смарагдами. Закривавлені піски річки Ганг перетворилися в камені граната. Свідком битви стало безкрайнє море, яке довго оплакувало поваленого царя Асура. Саме сльози моря перетворилися на прекрасні перли».

 

Значну частину перлів добували на Філіппінах. Тому існують і філіппінські легенди про них і про те, чому так важко добути перлини:

«Перлинки народжуються на світанку, коли промені сонця, що сходить, потрапляють в розкриті стулки раковин. Спочатку перлові черепашки можна було вільно збирати на прибережних рифах. Але люди кинулися наввипередки збирати чудову і дорогу коштовність, і незабаром почалися зіткнення, а потім і справжні війни за право володіння морським скарбом. Саме тоді всі раковини впали на дно морів і тепер, щоб їх знайти і дістати, потрібно докласти багато зусиль».

У Стародавньому Римі використовували не тільки перли, але і перламутр для обробки прикрас.

Дуже довго перли добували в Перській затоці. Найстаріші і найвідоміші раковини перламутру були здобуті в Червоному морі. А «найстаршій» перлині з Перської затоки «виповнилося» 4 000 років.

За деякими джерелами, перли добувала і експедиція Колумба біля берегів сучасної Венесуели.

А які ще відомі перлини були здобуті за таку довгу «перлову» історію?

 

Завдання:


Проведіть міні-дослідження. Спочатку учням необхідно розбитися на команди – робочі групи. Це можна зробити шляхом жеребкування, коли кожен з учнів витягує папірець з номером своєї групи. Кількість таких груп і кількість їх учасників визначає вчитель.

Далі по одному представнику від кожної групи мають витягнути жереб-завдання (їх учитель готує заздалегідь за кількістю груп). У завданні вказано назву країни або місцевості, імперії, держави (існуючої або історичної), легенду або міф яких, пов'язаний з перлами, і повинні знайти команди. Завдання можна провести як акселеративну гру або видати як групове (проектне) домашнє завдання.

Команда підбирає інформацію і готує невелике повідомлення або міні-презентацію.

Мистецтво /Мода/Стиль
Мода на перли з'явилася дуже давно... Ось що писав англійський мандрівник Т. Роу про прикраси, одягнуті індійським імператором Джахангаром в 1616 році: «На голові у нього був багатий тюрбан з пишним пір'ям чаплі; з одного боку був підвішений рубін без оправи розміром з горіх, з іншого боку – рівний йому по величині діамант, в середині – смарагд у формі серця, але крупніший, ніж перші два. Пояс був перевитий ланцюжком хороших перлів, рубінів і просвердлених діамантів; на шиї у нього висів ланцюжок з трьох найдорожчих подвійних перлів. Таких великих я ніколи не бачив...»

А в одній з кімнат покоїв імператриці Віджаянагара стояло ліжко з перловими стійками шириною в долоню.

У короні шахіншаха Ірану роду Пехлеві налічується 3380 алмазів, 369 перлин і п'ять смарагдів від шістдесяти до ста карат кожен.

Прихильницями перлів були багато відомих жінок. Але їх усіх перевершила англійська королева Єлизавета I. Вона майже завжди носила більше семи ниток перлинних бус, деякі з них доходили до колін. Крім того, вона була власницею сукні, прикрашеної трьома тисячами перлин.

Перлинні прикраси тих часів – синонім слова «розкіш». Але перли наших днів – синонім слова «стиль». З легкої руки Коко Шанель поєднання білих перлів з чорним светром, темним елегантним жакетом, маленькою чорною сукнею стало класикою. «Перли завжди мають рацію», – сказала вона колись.

Спробуємо створити свій «Путівник по стильних та модних перлах»:

1. В якому віці можна носити перли? В будь-якому! Вони личитимуть і молодій дівчині, і поважній леді. Чим дорожче перли – тим вони більші – тим старша може бути їх власниця. Для юних дівчат підійде проста нитка дрібних перлів середньої або короткої довжини, яка однаково вдало підходить і під літнє плаття, і під офісний одяг. Перли для жінки середнього віку або жінки у віці – більш претензійні і дорожчі.

2. З одягом яких стилів доречні перли? Під білу сорочку з діловим костюмом в офісі, для виходу в світ в розкішній вечірній сукні будь-якого кольору і під маленьку чорну коктейльну сукню – перли цілком доречні! Нитка перлів завжди виглядає гідно, але не варто забувати про почуття міри.

3. Чи впливає довжина сукні на підбір перлинного намиста? Так, чим коротше плаття, тим коротше перлове намисто.

4. Чи можна носити кілька «шарів» перлів? Так, з досить довгою сукнею цілком можна надіти намисто-мотузку. Головне не забувати, що на такому оздобленні стильно виглядають вузли. Так що терміново опановуємо мистецтвом зав'язувати красиві і міцні вузли... на перлах.

5. Особливі правила носіння стосуються перлинних намист «нашийників» і «комірів». Вони короткі, тому ідеально поєднуються з декольте... А ще підходять до весільного вбрання.

Отже, існують намиста декількох видів:

Коли центральна перлина лягає точно в ямку біля основи шиї, намисто називається "чокер", "комір" або "нашийник".

 

Намисто "принцеса" зазвичай досягає 50 см у довжину і особливо підходить жінкам пухким, які намагається зробити свою шийку візуально трохи тоншою і довшою.

 

Намисто завдовжки 66 см називається "ранок". Його можна носити як браслет або перетворити на коротке намисто за допомогою двох замочків-невидимок.

 

Намисто "опера". Воно вдвічі довше від "чокера".

 

Намисто "мотузка" може бути яким завгодно довгим. Головне – довше, ніж опера.

 

Перед модницями часто постає питання: як же відрізнити справжні перли від штучних?

 

Ювеліри поділяють перли на класи. Для оцінки перлів застосовують систему класифікації від А до D, а також знак «+». Колір може бути будь-яким: білим, рожевим, блакитним, фіолетовим, золотистим, жовтим, бронзовим, сірим, коричневим, червонуватим, чорним. В рамках кожного кольору є різні відтінки. Розмір – це діаметр перлин (від 1 мм – для прісноводного, до 20 мм – для морського, в середньому від 6 до 8 мм). За інших рівних характеристик величина перлин визначає їх кінцеву вартість. Великі перлини зустрічаються рідше, тому коштують дорожче. До речі, ювеліри вимірюють перли не в каратах, а в гранах: 1 гран дорівнює 0,25 карата.

А як визначають колір перлів? Візуально – під лампою денного світла або при природному освітленні. При цьому використовуються фонові підкладки білого або дуже світлого сірого кольору.

Перли чудові не тільки в ювелірних виробах, вони стали натхненниками одного з найпрекрасніших видів мистецтва – шиття перлами. Перлове шиття – вид вишивки, що зародився в Стародавній Русі. Цей вид елітарного шиття знайшов застосування в церковному мистецтві – «перлами» прикрашали ікони і шати священнослужителів. Також перлами прикрашали князівські, боярські або просто парадні костюми.

 

Завдання:


Це завдання можна виконувати у формі акселеративної гри. Під час гри учні потренуються в командній роботі та делегуванні повноважень, навчаться дбати про якість та концентрувати увагу. І допоможе їм в цьому шиття перлами. Звичайно, шити перлами візерунки вони не будуть, але щось на кшталт такої роботи проведуть, причому в формі естафети.

Учитель заздалегідь готує картки-завдання. На картках він зображує нескладний візерунок з «перлин» - кіл різних кольорів, властивих перлам. Кількість елементів у візерунку має співвідноситися з кількістю учнів в командах (на одного учня по 15-20 «перлин»). Наприклад:

 

 

 

 

Також вчитель готує картонні або паперові кружечки-перлини, які за розміром підходять до кружечків на картках. Таких кружечків різних кольорів краще виготовити «із запасом», про всяк не дуже щасливий випадок, щоб гра не зупинялася.

Команди отримують картку-завдання і набори кружечків-перлин. Тепер, по команді вчителя, їх завдання – заповнити картинку – «вишити» її. Гра проводиться у формі естафети, кожен учасник команди займається певним фрагментом картинки, брати участь повинні всі члени команди по черзі. Інакше команда буде дискваліфікована.

Перед стартом естафети командам необхідно дати 2-3 хвилини на розробку плану:

• хто за яку частину картинки відповідає;

• розподілити «перлинки» між собою відповідно до тих елементів, за які «відповідають» учасники;

• спланувати «порядок» вишивки.

Картки-завдання вчитель викладає на столі в одній частині класу, учні командами стають в іншій частині – місці умовного старту.

Виграє та команда, яка швидше і якісніше «вишиє» свою картинку.

Можна нараховувати командам бали за кількість вишитих елементів; при цьому за помилково покладену «перлинку» бали знімаються. Тоді переможець буде визначатися і за часом (наприклад, першій команді нараховувати додаткових 10 балів), і за сумою балів.

Акселеративні та інтерактивні методи
Розділити учнів на команди можна за допомогою акселеративної гри «Перлинний жереб».

Суть гри: Що для цього знадобиться? Намистини декількох кольорів однакового розміру. Загальна кількість намистин повинна відповідати кількості учнів, а розбивка за кольорами – кількості команд і кількості учасників в них.

Намистини можна заховати в непрозорому мішечку. Учні будуть по черзі витягати намистинки, визначаючи, в якій команді вони працюватимуть протягом кейс-уроку.

МЕТА: «Включити» учнів, налаштувати їх на позитив і на цікавий урок, навчити працювати в командах з різним складом учасників.

Таке жеребкування можна проводити перед кожною акселеративною грою кейсу, надаючи школярам можливість попрацювати з різними колегами, навчитися «притиратися» і співпрацювати з різними людьми.

Такий підхід стане «щепленням» проти класного мобінга або неформальних «групок».

Акселеративна гра «Чого бояться перли?»

Суть гри: Гра проводитися як командна. Команди повинні написати по 5 схем хімічних реакцій, за допомогою яких можна зруйнувати або «зістарити» перли або навпаки, відновити їх поверхню. Командам слід враховувати хімічний склад перлів та його основні компоненти.

МЕТА: Закріпити отримані знання, напрацювати такі компетенції, як критичне мислення, лідерство, тайм-менеджмент, вміння концентруватися.

Акселеративна гра «У пошуках легенди»

Суть гри: В основі гри лежить міні-дослідження. Вчителю варто врахувати, що для його проведення необхідний або доступ до мережі Інтернет, або великий довідковий матеріал з міфології різних країн і народів.

Спочатку учням необхідно розбитися на команди – робочі групи. Це можна зробити шляхом жеребкування, коли кожен з учнів витягує папірець з номером своєї групи. Кількість таких груп і скільки учнів до неї будуть входити визначає вчитель.

Далі по одному представнику від кожної групи потрібно витягнути жереб-завдання (їх учитель готує заздалегідь за кількістю груп). У завданні вказано назву країни або місцевості, імперії, держави (існуючої або історичної), легенда або міф якої пов'язані саме з перлами й повинні знайти команди. Завдання можна провести як акселеративного гру або видати як групове домашнє завдання.

Команда підбирає інформацію і готує невелике повідомлення або міні-презентацію.

Для прискорення гри її варто обмежити часом на виконання завдання.

МЕТА: Закріпити отримані знання, напрацювати такі компетенції, як критичне мислення, лідерство, тайм-менеджмент, вміння концентруватися, кмітливість, плюралізм.

Акселеративна гра «Шиття перлами»

Суть гри: Учитель заздалегідь готує картки-завдання. На картках він зображує нескладний візерунок з «перлин» - кола різних кольорів, властивих перлам. Кількість елементів у візерунку має співвідноситися з кількістю учнів в командах (на одного учня по 15-20 «перлин»). Приклади наведені під розгорткою «Мистецтво/Мода/Стиль».

Також вчитель готує картонні або паперові кружечки-перлини, які за розміром підходять до кружечків на картках. Таких кружечків різних кольорів краще виготовити «із запасом», про всяк не дуже щасливий випадок, щоб гра не зупинялася.

Команди отримують картку-завдання і набори кружечків-перлин. Тепер, по команді вчителя, їх завдання – заповнити картинку – «вишити» її. Гра проводиться у формі естафети, кожен учасник команди займається певним фрагментом картинки, брати участь повинні всі члени команди по черзі. Інакше команда буде дискваліфікована.

Перед стартом естафети командам необхідно дати 2-3 хвилини на розробку плану:

• хто за яку частину картинки відповідає;

• розділити «перлинки» між собою відповідно до тих елементів, за які «відповідають» учасники;

• спланувати «порядок» вишивки.

Картки-завдання вчитель викладає на столі в одній частині класу, учні командами стають в іншій частині – місці умовного старту.

Виграє та команда, яка швидше і якісніше «вишиє» свою картинку.

Можна нараховувати командам бали за кількість вишитих елементів; при цьому за помилково покладену «перлинку» бали знімаються. Тоді переможець буде визначатися і за часом (наприклад, першій команді нараховувати додаткових 10 балів), і за сумою балів.

МЕТА: виконуючи завдання, учні потренуються в командній роботі та делегуванні повноважень, навчаться дбати про якість та концентрувати увагу.

Акселеративного гра «Ювелір»

Суть гри: Гру можна проводити як підсумкову. Учитель готує нескладні питання за матеріалом кейс-уроку (відповідь на питання має бути однозначною і не передбачати дискусії). Учитель озвучує питання по черзі, даючи на обдумування відповіді по 15 секунд. Команда, що дала правильну відповідь, отримує 1 бал-перлину (за кожне питання).

Та команда, яка збере більшу кількість балів-перлин, виграє.
Підведення підсумків кейс-уроку

Найменування

Зміст

1

Отримані результати та напрацьовані компетенції:

Знання про сучасні технології видобутку, обробки та культивування перлів

Знання про біологічні процеси і хімічні закономірності з «перловим підтекстом»

Поняття про смак, моду і стиль

Практичні навички та вміння застосовувати отриману теоретичну інформацію на практиці

2

Тривалість:

 

90 хвилин (спарений урок)

 

3

Локація проведення кейс–уроку:

Кейс-урок проходить в класі, можливе проведення в спеціалізованому кабінеті з предмету «Технології» або «Трудове навчання»

4

Змагання:

Можливий поділ на команди: хлопчики і дівчатка, по рядах, за жеребкуванням

Як завдання можна використовувати акселеративні ігри, запропоновані в кейсі

5

Можливість проведення уроку із учнем-дублером:

Можливо

6

Можливе домашнє завдання:

Проведіть міні-дослідження. Виберіть один з видів перлів і створіть про нього презентацію на 5 слайдів:

1. Походження (де видобувається або культивується, за допомогою яких видів молюсків)

2. Характеристика (колір, розмір, блиск, щільність, форма)

3. В яких виробах використовується найчастіше

4. Найзнаменитіший виріб з таким видом перлів

5. Чи подобається вам цей вид перлів? Чому?

Обговоріть ваші презентації в класі.

7

Результати кейс-уроку можна доповнити такими знахідками учнів:

 

8

Які 3 сайти допомогли знайти найбільш значущу інформацію?

http://edufuture.biz/

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B5%D0%BC%D1%87%D1%83%D0%B3#.D0.98.D1.81.D0.BA.D0.BE.D0.BF.D0.B0.D0.B5.D0.BC.D1.8B.D0.B9_.D0.B6.D0.B5.D0.BC.D1.87.D1.83.D0.B3

http://www.krugosvet.ru/enc/nauka_i_tehnika/biologiya/ZHEMCHUG.html

9

На допомогу учневі та коучу:

https://www.youtube.com/watch?v=WRifkW9hAHc

https://www.youtube.com/watch?v=tPcWSRut-eY

https://www.youtube.com/watch?v=UmQxTmjv8JY

https://www.youtube.com/watch?v=pbKjxw5UXMk

10

Де брати інформацію для кейса:

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B5%D0%BC%D1%87%D1%83%D0%B3#.D0.98.D1.81.D0.BA.D0.BE.D0.BF.D0.B0.D0.B5.D0.BC.D1.8B.D0.B9_.D0.B6.D0.B5.D0.BC.D1.87.D1.83.D0.B3

http://www.krugosvet.ru/enc/nauka_i_tehnika/biologiya/ZHEMCHUG.html

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B5%D0%BC%D1%87%D1%83%D0%B3

http://xvatit.com/school/sch-online/compet/109962-urok-keys-zhemchug-vsegda-prav-skazala-koko-shanel.html
http://investgazeta.delo.ua/ig-lifestyle/perlamutrovaja-tajna-268212/

http://www.kleo.ru/items/fashion/jemchug.shtml

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B5%D0%BC%D1%87%D1%83%D0%B6%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D1%8B%D1%81%D0%B5%D0%BB

http://seafarers.com.ua/biggest-pearl-found-in-philippines/9759/

http://milady-24.ru/info/legendi-i-mifi-o-zhemchuge.html

http://womanwiki.ru/w/%D0%96%D0%B5%D0%BC%D1%87%D1%83%D0%B3

http://www.utopia-jewels.com/ru/%D0%B6%D0%B5%D0%BC%D1%87%D1%83%D0%B3-%D0%B2-%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B8

http://www.justlady.ru/articles-157545-zhemchuzhnoe-shite

11

Теги:

Перли, молюски, перламутр, арагоніт, конхіолін, старіння перлів, генна інженерія, культивовані перли

12

Автори:

Грабовська Лариса Леонідівна

13

Брали участь в розробці кейса

 

The End

«Знання завжди повинні бути свіжими!»

Цікаві факти

Протягом життя у людини виділяється така кількість слини, що нею можна заповнити два басейни середнього розміру.

Знайшли помилку? Виділіть текст та натисніть Ctrl + Enter, ми будемо Вам дуже вдячні!

Знайшли помилку? Виділіть текст та натисніть Ctrl + Enter, ми будемо Вам дуже вдячні!