327
з історії

164
учня

97
для 11 классу

303
відкореговано


Вашій увазі

510
кейсів
Останнє оновлення:
23.03.2017


Кейс-урок «Оптичні ілюзії»
Кейс-урок «Оптичні ілюзії»

Розділ: Науки, природа і людина

Рівень (клас): 8 - 11

Тема: Природні явища

Мета: Засвоїти взаємозв'язок фізичних, хімічних, біологічних і психологічних явищ на прикладі оптичних ілюзій

Яка інформація мене тут чекає?

  • Чому оптичні ілюзії такі незвичайні?
  • Чому ми бачимо міражі?
  • Що таке фата-моргана?
  • Які фундаментальні і практичні знання мені знадобляться?
  • Як тварини використовують оптичні ілюзії?
  • Чи можна знайти практичне застосування оптичним ілюзіям у сучасному світі?
6 розгорток з предметів, явищ та практик:
Вступ

Оптичні ілюзії оточують людину скрізь. Саме тому варто вміти орієнтуватися в морі ілюзій. І основою для цього має стати критичне мислення, тому що бачиш одне, а насправді, там зовсім інше.

Але якщо застосувати системний підхід та методи ефективного аналізу інформації, то вони допоможуть розібратися в причинах їх виникнення, особливостях та наслідках цих оптичних ілюзій.

А от якщо ще увімкнути креативність, то можна вдало використати ілюзії в моді чи в мистецтві. Можливо, за рахунок творчого підходу та нестандартного, нелінійного мислення вдасться знайти їм застосування і в інших галузях життя! Саме цим компетенціям і навчає цей кейс-урок. 

Придивіться до ліній. Як ви вважаєте, вони паралельні?

 

На перший погляд здається, що ні. Але лінії паралельні! Це оптична ілюзія, яка роздвоює наше мислення.

Оптична ілюзія - це помилка в зоровому сприйнятті, викликана неточністю процесів неусвідомлюваної корекції зорового образу (місячна ілюзія, невірна оцінка довжини відрізків, величини кутів або кольору зображеного об'єкта, ілюзії руху, «ілюзія відсутності об'єкта» - банерна сліпота тощо), а також фізичними причинами (міраж, «зламана ложка» у склянці з водою, вогні святого Ельма). Щодня ми стикаємося з безліччю з них. Спробуємо розібратися в цьому «ілюзорному світі» і знайти пояснення хоча б частині з них.

Особистісне зростання

Отже, оптична ілюзія – помилка в сприйнятті зорового образу. Звідки ж вона виникає? З точки зору психології і фізіології, механізм наступний: спостерігач свідомо або мимоволі дає не відповідне дійсності пояснення картини, яку він спостерігає. Він бачить не те, що є насправді. Очі отримують деяку зорову інформацію, яка передається в мозок, що її обробляє. І лише після цього ми здатні позначати предмети. Ми «бачимо» нашим мозком і за його ж допомоги розрізняємо кольори.

Саме цим пояснюються деякі «сенсації» в ЗМІ про спостереження на Марсі людської голови і т.п.

У той самий час пояснення випадково створеної плями інколи використовується психологами для з'ясування властивостей інтелекту досліджуваного, в якого обман зору викликається навмисно (тести Роршаха).

Психологією пояснюються, перш за все, штучні ілюзії. Розглянемо основні їх види.

Ілюзії сприйняття кольору

Хоча ми «бачимо» нашим мозком і за його ж допомогою розрізняємо кольори, очі виконують дуже важливу і незамінну функцію. Вони сприймають сім кольорів: червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, блакитний, синій і фіолетовий. Одні рецептори сітківки подразнюються сутінковим світлом, інші – лише яскравим, з ними і пов'язаний кольоровий зір і сприйняття кольору.

Як же око розрізняє кольори? Ось як це пояснює теорія кольорового зору: око містить три види нервових клітин, що реагують відповідно на червоний, зелений, синій кольори. Таким чином, якщо всі три види нервових клітин отримують однакове подразнення, ми бачимо білий колір. Якщо в око потрапляє в основному зелене світло, клітини, що відповідають за зелену частину спектру, збуджуються більше, ніж інші, і ми бачимо зелений. Коли предмет жовтий, стимулюються «зелені» і «червоні» клітини. Це пов'язано також з тим, що кожен колір в спектрі має свою довжину хвилі (у нм):

 

Одна з ілюзій сприйняття кольору описана в 1995 р. професором Массачусетського технологічного інституту Едвардом Адельсоном («ілюзія тіні Адельсона»). Він звернув увагу на те, що сприйняття кольору суттєво залежить від фону, і однакові кольори на різному фоні сприймаються нами як різні, навіть якщо знаходяться близько і ми бачимо їх одночасно:

 

Ілюзія Морон-Бур-Роса: у кожному прямокутнику права частина (у трикутнику) здається темнішою, ніж ліва, хоча насправді яскравість однакова:

 

Контрастні ілюзії

Ілюзія Еббінгауза: спробуйте дати відповідь, не підглядаючи «в підказку», яке коло більше?

 

Правильна відповідь – вони однакові! Один і той самий предмет сприймається як більший серед маленьких фонових предметів і як менший - серед великих.

Ілюзія Маха: плавний перехід кольору сприймається як смуги. На межі білого кольору бачимо ще білішу смугу, а на межі чорного - ще чорнішу. Причиною виникнення даної ілюзії є латеральне гальмування в сітківці:

 

Викривлені ілюзії

Лінії паралельні, хоча мозок сприймає зображення інакше, викривляючи його:

 

Чергування висококонтрастних дрібних деталей створює ілюзію викривлення, хоча, насправді, зображення статичне:

 

Сприйняття глибини

Ілюзія сприйняття глибини — неадекватне відображення предмета, що сприймається, та його властивостей. На цей час найбільш вивченими є ілюзорні ефекти, які спостерігаються при зоровому сприйнятті двовимірних контурних зображень. Мозок несвідомо бачить малюнки тільки одноопуклі (одноввігнуті). Сприйняття залежить від напрямку зовнішнього (реального або такого, що мається на увазі) освітлення.

Яскравий приклад – грати Герінга (ілюзія мерехтливих грат):

 

Ілюзія сприйняття розміру

Ілюзії часто призводять до абсолютно неправильних кількісних оцінок реальних геометричних величин. Виявляється, що можна помилитися на 25% і більше щодо розмірів предмета, якщо окомірні оцінки не перевірити лінійкою. Окомірні оцінки геометричних реальних величин залежать від характеру фону зображення. Це стосується довжин, площ, радіусів кривизни, кутів, форм тощо.

Кімната Еймса - один з прикладів такої ілюзії. Кімната, вигадана Адельбертом Еймсом в 1946 році, є прикладом тривимірної оптичної ілюзії. Вона спроектована таким чином, що при погляді спереду здається звичайною, з перпендикулярними стінами та стелею. Насправді форма кімнати є трапецією, де далека стіна розташована під дуже гострим кутом до однієї стіни і, відповідно, під тупим кутом до іншої. Правий кут, таким чином, значно ближче до спостерігача, ніж лівий:

 

За рахунок ілюзії, що підсилюється відповідно спотвореними шаховими клітинами на підлозі і стінах, людина, що стоїть у ближньому куті, виглядає велетнем порівняно з тією, що стоїть в далекому, хоча насправді вони однакового зросту. Коли людина переходить з кута в кут, спостерігачеві здається, що вона різко зростає чи, навпаки, зменшується.

Перевертні

Перевертень — вид оптичної ілюзії, у якій від напрямку погляду залежить характер сприйманого об'єкта:

 

Ще одним варіантом оптичної ілюзії можна вважати дальтонізм. Простіше кажучи, він є хворобою, а нездатність розрізняти деякі кольори – її проявом. Але саме ця нездатність значно ускладнює водіння автомобіля, а також багато інших завдань, в яких колірна символіка важлива. Вирішувати їх стає складніше.

Дальтонізм може бути як спадковою хворобою, яку можна пояснити з точки зору генетики, так і набутою. Причиною набутого дальтонізму стає руйнування сітківки. При цьому дальтонізм розвивається тільки на оці, де сітківка уражена.

Варіантів дальтонізму може бути декілька, повна колірна сліпота зустрічається дуже рідко. В разі відсутності одного із зорових пігментів в сітківці ока, людина здатна розрізнити лише два основні кольори. Таких людей називають діхроматами. За відсутності пігменту, відповідального за розпізнавання червоного кольору, говорять про протанопічну діхромію, в разі відсутності зеленого пігменту — про дейтеранопічну діхромію, синього пігменту — про тританопічну діхромію.

У разі, коли активність одного з пігментів всього лише знижена, говорять про аномальну трихроматію. Залежно від кольору, сприйняття якого ослаблене, такі стани називають протаномалією, дейтераномалією і тританомалією відповідно.

Люди, які страждають такими видами розладу зору, сприймають кольори наступним чином:

 

Рухомі ілюзії

Одне і те саме анімаційне зображення може відтворювати обертовий рух за годинниковою стрілкою, проти годинникової стрілки або поперемінно (здійснювати коливальні рухи). Наочний приклад – балерина: в яку сторону вона крутиться?

 

Коли ви дивитеся на силует балерини, що обертається, напрям обертання «додумує» наш мозок. У нього немає якихось чітких орієнтирів і точки відліку, тому одні люди бачать обертання за годинниковою стрілкою, інші — проти годинникової стрілки. Причому якщо простежити за обертанням деякий час, то в якийсь момент може здатися, що балерина почала обертатися в протилежну сторону. Це все витівки нашого мозку.

Простіше це зрозуміти, якщо позначити червоною лінією ліву ногу і руку балерини, а синьою — праву руку і ногу:

 

Майстром оптичної ілюзії був Мауріц Корнеліс Ешер, нідерландський художник-графік. Одна з його знаменитих творів-ілюзій – літографія «Водоспад»:

 

Ця літографія надихає сучасних майстрів на створення «неймовірного водоспаду»:

Як же «працює» цей водоспад? А ось так:

Завдання:


Спробуйте самі створити оптичну ілюзію за допомогою описаних прийомів.

Біологія

Захисне забарвлення – спосіб захисту і природна оптична ілюзія. За скільки часу ви відшукаєте ящірку на лівому фото, а сову - на правому?

 

Навіть поступова зміна забарвлення – захисне забарвлення і природна оптична ілюзія. Захисне забарвлення – реакція пристосування живого організму, механізм для природного відбору і спосіб підвищити шанси на виживання. Але кожному забарвленню свій час і місце: сезонні зміни забарвлення теж з цієї області. Заєць-біляк не такий вже помітний на снігу, правда?

 

Вершина захисного забарвлення – мімікрія. Тварини в процесі еволюції «навчилися» наслідувати іншим видам істот і навіть неживим предметам.

Мімікрія кольору

Найпоширеніше і найвідоміше явище представляє собою загальну відповідність, гармонію в забарвленні тварини з місцем її проживання. Серед арктичних тварин дуже часто спостерігається біле забарвлення тіла. В одних — протягом року: білий ведмідь, полярна сова, гренландський сокіл. У інших, які живуть в місцевостях, де влітку немає снігу, — буре забарвлення змінюється на біле лише взимку: песець, заєць, горностай.

Інший приклад найпоширенішого охоронного або гармонійного забарвлення спостерігається в пустелях земної кулі. Живі істоти представляють тут величезний вибір форм піщаного кольору у багатьох його відтінках; це спостерігається не лише на дрібних істотах, але навіть на таких великих, як леви.

Те ж саме явище і в найширших розмірах представляє фауна моря: організми, що живуть на морському дні, завдяки своєму кольору і контурам поверхні тіла бувають вкрай важко помітними.

Мімікрія форми

Відомі випадки, коли тварини набувають незвичайної схожості не лише за забарвленням, але і за формою з окремими предметами, серед яких живуть, що і називають наслідуванням. Особливо багато таких прикладів серед комах. Гусениці метеликів-п'ядунів живуть на гілках рослин, з якими схожі за кольором, і мають звичку прикріплюватися задніми ніжками до них, витягувати і тримати нерухомо в повітрі своє тіло. У такому стані вони нагадують маленькі сухі гілочки рослин так, що їх дуже важко їх розгледіти:

 

Фантастичний варіант мімікрії демонструють тропічні паличники: одні забарвленням і формою тіла наслідують сухим паличкам в декілька сантиметрів завдовжки, інші – листю.

Колективна мімікрія

При колективній мімікрії велика група невеликих за розміром організмів збирається у суцільне скупчення, щоб створити образ великої тварини (іноді певного виду) або рослини:

 

Завдання:


Знайдіть в Інтернеті інформацію і підготуйте невелику презентацію про біологічні оптичні ілюзії або завдання за типом «знайти якусь певну живу істоту, що «сховалася», на малюнку».

Хімія

За колір очей, волосся, шкіри, листя, пелюсток, крил метеликів, пір'я птиць відповідають спеціальні речовини – пігменти.

«Найрідніший» пігмент для людини – меланін. Він відповідає за колір волосся і шкіри, за засмагу і блідість:

 

А які ж природні пігменти відповідають за оптичні ілюзії? І хто з тварин може мати титул «ілюзіоніст-рекордсмен»?

У світі оптичних ілюзій хамелеон є унікальним явищем. Його зміна забарвлення пояснюється не лише захисною реакцією. З метою виживання вжито цілий комплекс заходів, що включають психологічні, біологічні і хімічні особливості:

Як це не дивно, колір не залежить від оточення: хамелеон просто не звертає на це жодної уваги. Шкіра у тварини прозора. Під нею розташовуються чорні, червоні і жовті клітини – хроматофори, що містять фарбувальні речовини – пігменти. Коли вони стискаються або розширюються, то створюється враження, що хамелеон змінює свій колір.

Що змушує ці клітини працювати? Коли тварина розгнівана або налякана, її нервова система посилає сигнали цим клітинам. Лють викликає темний колір, збудження або страх — бліді відтінки і жовті плями.

Сонячне світло теж впливає на забарвлення хамелеона. Сонце робить клітини темними або навіть чорними. Висока температура без сонячних променів викликає зелений колір, а у темряві хамелеон стає кремовим з жовтими плямами:

 

Такі чинники, як емоції, температура, світло, а зовсім не навколишнє середовище, примушують нервову систему тварини змінювати стан кольорових клітин. Ці зміни в кольорі допомагають хамелеону ховатися від своїх ворогів, таких, як змії і птахи. А оскільки тварина дуже повільно рухається, то це – важливий спосіб захисту, щоб зберегти своє життя.

Що ж таке хроматофори? Це світловідбивні клітини, що містять пігменти. Вони присутні у земноводних, риб, рептилій, ракоподібних і головоногих. Хроматофори містяться в тканинах рослин і забарвлюють їх. Найвідоміший нам пігмент – хлорофіл, що міститься в хлоропластах рослин:

 

Як же відбувається зміна кольору? У більшості видів з відносно тонкою шкірою шкірні меланофори зазвичай мають плоску форму і покривають велику площу тіла. У тварин з товстою шкірою, прикладом яких можуть бути рептилії, шкірні меланофори часто об'єднуються в тривимірні блоки з іншими хроматофорами. Вказані шкірні комплекси хроматофорів складаються з верхнього шару ксантофора або ерітрофора, наступного за ним ірідофора і нижнього меланофорвого шару, що покритий ірідофорами. Обидва типи шкіряних меланофорів відіграють важливу роль в процесі фізіологічної зміни кольору. Плоскі шкірні меланофори часто перекривають інші хроматофори таким чином, що коли пігмент розподілений по всій клітині, шкіра набуває темного забарвлення. Коли пігмент зосереджується ближче до центру клітини, пігменти інших хроматофорів виступають ближче до поверхні, і шкіра забарвлюється:

Аналогічно, після того, як меланін збирається в шкірному хроматофорному комплексі, шкіра забарвлюється у зелений колір в результаті фільтрації відбитого ірідофорами світла через шар ксантофорів.

Фізика

Багато оптичних ілюзій, природних і штучних, мають логічне пояснення з точки зору фізики. Ну що ж, приступимо до «сеансу викриття»!

Міражі

Міраж – оптичне атмосферне явище, пов'язане із заломленням потоків світла на межі між дуже різними по щільності і температурі шарами повітря. Для спостерігача таке явище полягає в тому, що разом з реально видимим віддаленим об'єктом (або ділянкою неба) також видно і його віддзеркалення в атмосфері.

Міражі бувають декількох типів, залежно від напряму градієнта параметра, що запускає міраж:

 

Фата-моргана

Є складним оптичним явищем в атмосфері, що рідко зустрічається, складається з декількох форм міражів. При цьому віддалені об'єкти видно багато разів і з різноманітними спотвореннями:

 

Вона виникає в тих випадках, коли в нижніх шарах атмосфери утворюється (зазвичай унаслідок різниці температур) декілька шарів повітря різної щільності, що чергуються, та здатних давати дзеркальні відбиття. В результаті такого віддзеркалення, а також заломлення сонячних променів, реально існуючі об'єкти дають на горизонті або над ним по декілька спотворених зображень. Такі зображення частково накладаються одне на одне і швидко міняються в часі, що і створює химерну картину фата-моргани.

Вогні святого Ельма

Їх у деякій мірі теж можна віднести до оптичних ілюзій. А ось природа цього явища електрична. Назву воно отримало від імені святого Ельма (Еразма) ─ заступника моряків в католицизмі. Морякам їх поява обіцяла надію на успіх, а під час небезпеки ─ на порятунок. Явище може виникати і на обшивці літака, що потрапив у хмару вулканічного попелу. Є різновидом коронного розряду:

 

Полярне сяйво

Неймовірно красиве і вражаюче атмосферне явище, що має цілий ряд «фізичних» пояснень:

Чому виникає полярне сяйво? В іоносферу Землі з космосу потрапляють заряджені частинки (корпускули). Тут вони стикаються з частинками розріджених газів і змушують їх випромінювати світло. Полярне сяйво виникає на висоті 80-1000 км і триває від однієї години до однієї доби. Причому, чим вище активність Сонця, тим інтенсивнішим і довшим буде полярне сяйво на Землі. Зазвичай воно забарвлює небо, немов захід сонця, інколи виникає у вигляді спіралей або дуг. Ці кольорові «стрічки» мають ширину до 160 км і довжину приблизно 1500 км.

Полярне сяйво має багато кольорів. Його колір залежить від того, з частками якого газу сталася взаємодія сонячного вітру, вірніше, в якому шарі атмосфери Землі сталося зіткнення. Якщо шар вище 150 км, то колір полярного сяйва буде червоним, 120-150 км - жовто-зеленим, а якщо нижче 120 км - фіолетово-синім. Найчастішим є блідо-зелене полярне сяйво:

 

Не у всіх куточках світу можна побачити це унікальне явище, а лише поблизу магнітних полюсів. Це пояснюється тим, що геомагнітне поле Землі відхиляє велику частину потоку заряджених частинок, що йдуть від Сонця, і лише частина з них потрапляє в атмосферу Землі і тільки над полюсами. Полярне сяйво можуть спостерігати жителі і гості Норвегії, Швеції (Куріна), Фінляндії (північна її частина), Ісландії, Канади (Великі озера в Онтаріо), Росії (Кольський півострів).

Чи є полярне сяйво на інших планетах? Так, є! Такі явища можна спостерігати на Венері, Сатурні, Юпітері і Марсі. Пояснення практично ті ж самі, що і для Землі. Наприклад:

 

Але оптичні явища і ілюзії, які можна пояснити фізичними законами, мають не лише космічні або планетарні масштаби. Вони існують і на побутовому рівні. Криве дзеркало – один з варіантів оптичної ілюзії з «фізичним» поясненням. Увігнута або опукла поверхня дзеркала відображає промені по-різному, що і призводить до спотвореного зображення:

 

Можна спробувати влаштувати свою «Кімнату сміху онлайн», використовуючи спеціальні програми для спотворення фото. Таких програм багато, ось, наприклад, одна з них:

imgonline.com.ua/picture-distortion.php

Чому предмети у воді здаються більшими або меншими? Чому ложка в стакані здається викривленою? Причиною є заломлення світла. Промені сонячного світла, падаючи на предмет у воді, відбиваються, і частина цих відбитих променів потрапляє нам в око. Під впливом світла сітківка ока (спеціальний світлочуттєвий шар) посилає сигнали в мозок, і там формується зображення предмета. А ми говоримо «око бачить». Промені світла потрапляють в наше око через повітря. Без всяких відхилень. Тому ми бачимо предмети такими, якими вони є. Але якщо промінь проходить через різні середовища (тобто різні речовини, наприклад: повітря і воду, воду і скло і т.д.), то він відхиляється від своєї дороги. І потрапляє на сітківку ока не там, де має бути, а трохи осторонь. Ось і виходить, що ми бачимо предмет трохи більшим (або меншим, це вже від середовища залежить), ніж він є насправді. Це явище описується законом Снелліуса. Саме він описує заломлення на межі прозорих середовищ:

 

Завдання:


Прослідкуйте, які оптичні ілюзії зустрічаються вам у повсякденному житті, і які з них пояснюються фізичними закономірностями? Підготуйте невелике повідомлення на цю тему.

Мода/Особи

Оптичні ілюзії в одязі – не нова ідея. Корсет разом з пишною спідницею робили фігуру стрункішою; завищена лінія талії візуально робила ноги довшими; величезний комір «фреза» створював ілюзію маленької голівки…

Ілюзії в моді здатні викликати неабиякі дебати. Наприклад, всесвітня суперечка «Якого кольору сукня?». Ця сукня навіть жартома охрестили «сукнею Шредінгера»:

У спробах зробити фігуру візуально ідеальною, не міняючи саме тіло, незамінним помічником стають оптичні ілюзії. Сучасні дизайнери майстерно навчилися ними користуватися. Які ж оптичні ілюзії використовуються в моді?

Ілюзія переоцінки вертикалі

Вертикальне завжди здається нам більшим, ніж рівне йому по величині горизонтальне. Відстані, що знаходяться у верхній частині поля нашого зору, здаються більшими, ніж відстані, що знаходяться в його нижній частині. Ця ілюзія найбільш характерна для визначення пропорцій верхньої і нижньої частин одягу. Рівні по довжині спідниця і блуза не сприймаються оком як рівні. Довжина спідниці візуально зрушується трохи вгору, і ця мала різниця вносить занепокоєння, оскільки очі починають порівнювати: що більше, а що менше. Різниця має бути більш явною, щоб зрозуміти: необхідно подовжити блузу або спідницю:

 

Ілюзія заповненого простору

Інколи трапляється так, що заповнений декором і деталями простір костюма здається більшим, ніж рівний йому незаповнений. Тому краще уникнути нагромадження деталей в тій частині фігури, розміри якої небажано збільшувати. Або, навпаки, акцентувати декором потрібне місце:

 

Ілюзія переоцінки гострого кута

Відстань між сторонами гострого кута здається більшою, ніж вона є насправді, а відстань між сторонами тупого кута недооцінюється. В основному це стосується оформлення горловини. Широкий трикутний виріз горловини робить широкі плечі вужчими, а вузький і довгий, навпаки, розширює:

 

Ілюзія контрасту

У дизайні костюма ця ілюзія використовується дуже широко. Наприклад, у великому капелюсі голова здаватиметься меншою, ніж в маленькому; тонка шия, оточена широким вирізом горловини, здаватиметься ще тоншою, худа рука в широкому рукаві - ще вужчою, а затягнута талія при широких стегнах зробить їх ще ширшими:

 

Ілюзія скорочення об'єму при розділенні фігури по вертикалі контрастними за кольором тканинами

Ця ілюзія, заснована на асиметрії, наприклад, може створюватися тим, що ліва половина костюма біла, права — чорна, лівий рукав — чорний, а правий — білий. Завдяки розділенню по вертикалі можна скоротити об'єм повної фігури, додавши їй деяку стрункість і динамічність:

 

Ілюзія просторовості при поступовому скороченні, стискуванні, зменшенні малюнка тканини

Такий ефект найчастіше зустрічається в моделях стилю «оп-арт». Наприклад, велика клітка поступово стає меншою і неначе вирушає в простір. Причому та частина, на якій розташована велика клітка, здається більшою і об'ємнішою, ніж та, на якій клітка стає меншою.

Тому, якщо Ви не хочете привертати увагу до якої-небудь частини фігури, не розташовуйте на ній ділянки тканини з великим малюнком. Краще розташуйте дрібний візерунок, а великий, наростаючи, м'яко переведе увагу на іншу частину фігури:

 

Майстром ілюзій була найвідоміший дизайнер Ельза Скіапареллі. Вона – італійський модельєр, дизайнер, засновниця стилю «прет-а-порте». Вона вважається головним реформатором моди за всю її історію. Жила і творила в 30-і рр. ХХ ст., дружила і співпрацювала з Сальвадором Далі і Пабло Пікассо, Кес ван Донгеном і Хорстом П. Хорстом, Маном Рейем і Жаном Кокто, з нею змагалася сама Коко Шанель і у неї практикувався Юбер де Живанши.
Два десятиліття, з 1930-х по 1950-і рр., вона тримала пальму першості на світових подіумах. Вона – майстер неймовірних деталей, творець фантастичних капелюшків, парфумів, аксесуарів, суконь. Багато що з її витворів стало класичним, надихало дизайнерів, костюмерів і режисерів наступних поколінь. Навіть звичний для нас принт придумала вона:

 

Її роботами зачаровуються, її «цитують» навіть сьогодні!

Завдання:


Найвідоміший в моді тип оптичної ілюзії – ілюзія смужки. Спробуйте поекспериментувати з ним (можна просто на малюнках, слайдах, фото, можна використовувати камеру (веб-камеру). Зробіть міні-звіт з рекомендаціями за результатами вашого експерименту.

Мистецтво

Гра світла і тіні дарує плоскому зображенню об'єм. Сонячні промені, що впали під певним кутом, «оживляють» картину, «одушевляють» портрет. Мистецтво просто неможливе без оптичних ілюзій. Адже не даремно нам здається, що деякі портрети стежать за нами. Це і є мистецтво оптичної ілюзії.

Мурали

Мурал-арт – це один з різновидів outdoor-живопису, але, на відміну від стріт-арту, картини цього жанру виглядають масштабнішими. Це один з насучасніших видів мистецтва, поряд із стріт-артом, що набуває все більшої популярності:

 

Стріт-арт

У цьому виді мистецтва об'єднано і графіті, і трафарети, і інсталяції і багато іншого. Ось де міське середовище міняється до невпізнання! Саме складний міський ландшафт стає ідеальним полотном для нього:

 

Анаморфна ілюзія

Цей вид мистецтва є ЗD-живописом, коли зображення набуває об'єму при погляді під певним кутом:

«Анімація на папері»

Наш мозок «склеює» послідовні кадри і при швидкому перегляді перетворює рухи в ілюзію:

Голографія

Один з найтехнологічніших видів мистецтва, при якому використовується набір технологій для точного запису, відтворення і переформатування хвильових полів оптичного електромагнітного випромінювання. Це особливий фотографічний метод, при якому за допомогою лазера реєструються, а потім відновлюються зображення тривимірних об'єктів, надзвичайно схожих на реальні.

Наприклад, це одна і та ж голограма, яка знята з різних ракурсів:

 

Чи можна зробити голограму самому? Можна! Для цього є декілька прийомів і способів. Наприклад, можна використовувати смартфон:

Лазер-шоу

Це найсучасніший, наукоємний і високотехнологічний вигляд ілюзії і мистецтва. В якості полотна виступає або нічне небо, або історичні будинки. А художники – команда фахівців, що працюють над створенням філігранного зображення. Рух, колір, об'єм, пластика – ось результат роботи лазерного променя і світлових ефектів:

Завдання:


Можете спробувати зробити паперову анімацію або голограму самостійно. Складність залежатиме від вашої вправності і терпіння. Успіху!

Акселеративні та інтерактивні методи

 

  1.       Гра з «уявним м’ячем»

Суть гри: Уявіть собі, що в руках м’яч. Я кидаю його вам. І я загадала, який він – теплий, холодний, з якого матеріалу, з якою поверхнею. Спробуйте відгадати! Перекиньте свій м’ячик іншому. Загадуйте і відгадуйте! 

МЕТА: Діти встають, рухаються, розслабляються та «відкриваються». Вмикається фантазія.

 

  1.       Гра «Природні загадки»

Суть  гри: Вчитель розкладає по кабінету заздалегідь підготовані аркуші А4 із фото загадками. (Приклад: знайди кота, сову….) Треба знайти «приховану» тварину і відгадати. Яка команда виконає першою, та і виграє. Картинки можна розвішати чи розкласти по кабінету. Їх треба буде «зібрати». А для цього потрібно встати, рухатися по кабінету, можливо, розділити сфери – частини кімнати –  між членами команди.

МЕТА: Активний рух (перепочинок від роботи над розгорткою), із засвоєнням матеріалу, але при цьому діти вчаться розділяти та делегувати завдання.  В цьому завданні важлива тактика, яку команда обирає для перемоги.

 

  1.       «Оптичні ілюзії фізичної природи»

Суть гри: Учням потрібно встановити, чи є оптичні ілюзії «фізичної природи» в приміщенні? Яка команда побачить і пояснить, та й виграє. Можна ходити, заглядати. Такі приховані  ілюзії  готує коуч, наприклад  склянка з водою, збільшувальне скло (покласти на столі), ложка  в чашці (переломлення)…..

МЕТА: Активний перепочинок з тренуванням уваги. Закріплення матеріалу і вміння побачити незвичне в звичайному.

 

  1.       Гра-завдання «Дефіле»

Суть гри:  Вчитель дає завдання учням спробувати знайти оптичні ілюзії в своєму одязі. Вони мають обговорити  та презентувати власні «моделі», аргументуючи, де саме приховані ілюзії.  Можна влаштувати «дефіле», під час якого кожна «модель» розповідає про свої ілюзії. 1 модель – 1 бал команді.

МЕТА: Закріпити отриману інформацію та проявити фантазію. Побачити практичне застосування того, що було в кейсі на звичайному «близькому» прикладі.

 

 

Підведення підсумків кейс-уроку:

Назва

Зміст

1

Які компетенції отримані:

Наукознавство

Інформаційні та комп'ютерні технології

Навички ефективної обробки інформації

Навички винахідництва

2

Які 3 сайти допомогли знайти важливу інформацію?

http://edufuture.biz

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8E%D0%B7%D0%B8%D1%8F

http://www.wolfnight.ru/forum/forum_theme.php?theme=77

3

На допомогу учню і коучу:

http://edufuture.biz

http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_colier/1645/%D0%9C%D0%98%D0%9C%D0%98%D0%9A%D0%A0%D0%98%D0%AF

http://www.voprosy-kak-i-pochemu.ru/zashhitnaya-okraska-u-zhivotnyx

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%8F 

4

Де знаходити інформацію для кейсу:

http://edufuture.biz

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8E%D0%B7%D0%B8%D1%8F

http://www.wolfnight.ru/forum/forum_theme.php?theme=77

http://www.pokatashkin.com/optical/17460

http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_colier/1645/%D0%9C%D0%98%D0%9C%D0%98%D0%9A%D0%A0%D0%98%D0%AF

http://www.voprosy-kak-i-pochemu.ru/zashhitnaya-okraska-u-zhivotnyx/

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%8F

http://zooclub.ru

http://dreval.info/3/31-general/56-hameleon.html

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B3%D0%BD%D0%B8_%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%AD%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0

http://pochemu-da-pochemu.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=112:severnoe&catid=36

http://www.tavika.ru/2013/09/prelomlenie.html

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD_%D0%A1%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%B8%D1%83%D1%81%D0%B0

http://www.fashionate.ru/headline/illyuziya-odezhda-1

http://club.osinka.ru/topic-179824?p=16662360?utm_source=osinka.ru&utm_medium=redirect&utm_campaign=url+rewrite#16662360

http://secondstreet.ru/blog/istoriya_mody/elsa-schiaparelli-zabytyj-kumir-nevezuchaja-sopernica-shanel-trafik.html

http://www.pokatashkin.com/optical/23741

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B8%D1%8F

http://www.pokatashkin.com/optical/17934

http: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D1%8B//tribayana.ru/?p=1856
http://phscs.ru/physicsus/reflection-refraction

5

Локація проведення кейс-уроку:

Кейс-урок проходить у класі. Можливе проведення в музеї, бібліотеці.

6

Змагання:

Команди хлопчиків і дівчаток.

Рахунок склав:….

Завдання для них:

  1.      Використовуючи отримані знання, спробуйте застосувати одну

з оптичних ілюзій для розробки цікавої деталі інтер'єру

(кімнати, класу і т.д.). Запропонуйте свій «концепт».

Які методи створення оптичних ілюзій ви використовували?

 

  1.      Спробуйте вирішити простеньке на перший погляд

геометричне завдання «з каверзою»:

 

Відповідь: насправді фігура не є трикутником,

а «гіпотенуза» є ламаною лінією.

Але ви чекали побачити трикутник, і ви його побачили.

Перемагає в цьому завданні та команда, яка перша впорається з ним. 

7

Домашнє завдання:

Проведіть міні-дослідження. Уважно вивчіть простір навколо себе:

клас, будинок, знайомий ландшафт. Спробуйте «побачити»

приховані в ньому оптичні ілюзії: який це тип ілюзій, на чому

вони грунтуються? Зробіть невеликий звіт або

презентацію за результатами дослідження.

8

Тривалість:

90 хвилин (спарений урок)

9

Можливість схеми заняття з учнем-дублером:

Можливо.

10

Отримані знання і напрацьовані компетенції:

•          Уміння систематизувати і аналізувати складну

багатогранну інформацію.

•          Уміння знаходити наукове обгрунтування різних

ефектів і практичне їх вживання.

•          Здобуття конкретних знань з фізики, хімії, біології

та інших розділів (наведені в розгортках).

11

Теги:

Захисне забарвлення, мімікрія, мурал, стрит-арт, оп-арт, ілюзія,

міраж, фата-моргана, вогні святого Ельма, полярне сяйво,

закон Снелліуса, хроматофори.

12

Автори:

Грабовська Лариса Леонідівна

 

13

Брали участь в апгрейді кейсу:

 

The End

«Знання завжди повинні бути свіжими!»

Цікаві факти

Протягом життя у людини виділяється така кількість слини, що нею можна заповнити два басейни середньго розміру.

Знайшли помилку? Виділіть текст та натисніть Ctrl + Enter, ми будемо Вам дуже вдячні!

Знайшли помилку? Виділіть текст та натисніть Ctrl + Enter, ми будемо Вам дуже вдячні!