327
з історії

164
учня

97
для 11 классу

303
відкореговано


Вашій увазі

510
кейсів
Останнє оновлення:
30.03.2017


Кейс-урок «Світовий океан – океан можливостей»
Кейс-урок «Світовий океан – океан можливостей»

Розділ: Науки, природа та людина

Рівень (клас): 9-11

Тема: Природні явища, географія і навколишнє середовище

Мета: Засвоїти інформацію про моря і океани, побачити їх в новому ракурсі, навчитися знаходити креативні підходи у вирішенні складних проблем

Яка інформація мене тут чекає?

  • Які хімічні речовини найбільш поширені в Світовому океані і чому?
  • Як розрахувати швидкість цунамі і висоту морських хвиль? Яку енергію вони в собі несуть?
  • Чи можна отримувати нафту з морської води?
  • Які екологічні небезпеки приховують води Світового океану?
  • Скільки коштує прісна вода?
6 розгорток з предметів, явищ та практик:
Вступ

Світовий океан містить багато необхідних елементів. Інша справа, що не так просто навчитися їх добувати. Крім речовин, океан несе в собі колосальний потік енергії. І тут також треба лише навчитися її трансформувати в електроенергію. Океан приховує в собі тисячі нових видів живих істот. Головне – вміти їх знаходити і оберігати. Він – ключ до планетарного клімату, і головне – навчитися цим ключем правильно користуватися. Розуміння процесів Світового океану дає також можливості, які в майбутньому, можливо, забезпечуватимуть нашу цивілізацію необхідними ресурсами.

 

Хімія

Океан – це величезний біохімічний завод, сировиною якому слугує мінеральний і органічний стік суші, космічний пил, продукти життєдіяльності і відмирання живих організмів самого океану. До того ж океан має безкоштовні джерела енергії: енергію Сонця (світло і тепло), енергію припливів і геотермальну енергію (внутрішнє тепло Землі).

До цього часу в морській воді виявлено 49 хімічних елементів. Серед них: алюміній, йод, мідь, цинк, свинець, олово, уран, марганець, торій, ртуть, срібло, золото, радій та ін. Вміст 40 з 49 елементів настільки малий, що в сумі вони складають усього 0,02 г на 1 кг води. Проте головне – це солі. Оскільки співвідношення між найголовнішими солями в морській воді постійне, для визначення загальної солоності морської води знаходять вміст в ній хлору і отриману величину помножують на 1,81. Океанська вода – це багатоелементний розчин, і до того ж живильний:

 

Серед присутніх в океанській воді елементів є і радіоактивні:

 

Солоного смаку морській воді надають неорганічні речовини, і найголовніша особливість цього сольового розчину – постійність складу. Співвідношення солей (за складом) залишається постійним завжди. При цьому сама солоність води може бути вищою або нижчою залежно від географічної широти або глибини вод:

Солоність вод Світового океану (проміле)

Одиниця виміру солоності води – проміле «‰». Це кількість твердих речовин в грамах, розчинена в 1 кг морської води.

На екваторі, завдяки рясним дощам і порівняно незначному випару, солоність океану трохи нижча. На широті близько 20° як північній, так і південній, де випар великий, солоність збільшується. У помірних широтах дощів стає більше, випару - менше, а солоність у результаті зменшується. Наприклад, в Червоне море не впадає жодна річка, і тут майже не буває дощів, тому солоність води в ньому досягає 40-41 ‰. У Чорному морі, в яке впадають багатоводні річки, солоність поверхневого шару води 17-18 ‰, у Білому морі – 25-26 ‰, у Балтійському морі – всього 3-4 ‰. З глибиною солоність води в океані декілька підвищується.

Постійність сольового складу вод Світового океану вчені пояснюють двома гіпотезами:

 

Склад солей океанської води, в порівнянні з річковою, наступний:

 

Крім мінеральних, неорганічних домішок, океанська (морська) вода містить домішки органічні. Вони представлені, з одного боку, продуктами життєдіяльності і розкладання відмерлих тварин і рослин, з іншого – органічними речовинами, що потрапляють в океан зі стоком. Зважена органічна речовина називається детрит, а розчинена – гумус. Детрит і органічний слиз інколи утворюють на поверхні моря добре помітні плівки і смуги із піни:

 

Зчеплення детриту з бактеріями, органічним слизом і фітопланктоном утворює в товщі води пластівці «морського снігу», який доводилося спостерігати океанавтам, що занурювалися в море в батискафах.

Води Світового океану містять також розчинені гази. Вони представлені з'єднаннями азоту, кисню і вуглецю. Кількість газоподібних з'єднань азоту невелика, тому і його роль мала. Його використовують лише нітрифікуючі донні бактерії.

Кисень, навпаки, має величезне значення. Він поступає у воду з повітря і від рослинних організмів, що виділяють його в процесі фотосинтезу при розкладанні вуглекислоти. Витрачається кисень на дихання організмів і на окислення відмерлої органічної речовини. У періоди інтенсивного розвитку фітопланктону або, як говорять океанологи, в період його «цвітіння» (хоча фітопланктон, звичайно, не квітне), вода в поверхневих шарах океану буває навіть перенасичена киснем. У цей час деяка його частина виділяється в атмосферу:

 

По мірі збільшення глибини вміст розчиненого кисню в морській воді зменшується. На деяких глибинах, приблизно в шарі 400-800 м, у всіх океанах, і особливо в Індійському, спостерігається досить різке зниження вмісту кисню у воді. Вважається, що в цьому шарі відбувається інтенсивний вжиток кисню при окисленні відмерлої органічної речовини. Нижче цього шару вміст кисню знову підвищується, а потім ближче до дна знову знижується.

У деяких районах океану на окислення гумусу витрачається весь кисень, що міститься у воді. Тоді бактерії починають споживати кисень сірчаних з'єднань (сульфатів) і виділяють при цьому газ сірководень. Саме таке явище відоме в западині Каріако в Карибському морі, а також в Чорному морі, де з деякої глибини і до самого дна тягнеться сірководнева зона, в якій відсутнє будь-яке життя, якщо не враховувати сірководневих бактерій. Річна витрата кисню на окислювальні процеси в океані складає 35 млрд т.

Ще однією хімічною властивістю морської води є бактерицидна дія. Морська вода знищує навіть стафілококи, на яких не діє пеніцилін. Деякі бактерії гинуть у морській воді протягом 24 годин.

Питання:


Яка з двох гіпотез, що пояснюють постійність сольового складу морської води, здається вам правильною? Чому?

Фізика

Одне з фізичних явищ, з яким у нас асоціюються моря і океани, – хвилі. Проте вітрові морські хвилі і хвилі-цунамі відрізняються своїми фізичними характеристиками.

Вітрові хвилі. Перші виміри хвиль Середземного моря зробив у 1725 р. італійський учений Луїджі Марсильї:

 

На початку ХХ ст. вимірювання висоти хвиль почали робити за допомогою дуже чутливого барометра (альтиметра). Цей прилад точно реєструє підйом і опускання судна на хвилях, але він, на жаль, відчуває також і будь-які перешкоди, зокрема перепади барометричного тиску, які швидко з'являються і неодноразово повторюються під час сильного вітру.

Набагато точніше реагують на коливання манометри, що лежать на дні. При проходженні хвилі тиск над приладом змінюється, а сигнали по дротах поступають на сушу або реєструються безпосередньо на дні самописцем. У такий спосіб можна вимірювати висоту хвиль лише на мілководді, де глибина порівняна з висотою хвиль. На великих глибинах відповідно до закону Паскаля тиск вирівнюється, і зі збільшенням глибини все менше залежить від висоти хвиль. У наші дні хвилі вивчаються за допомогою складних і дуже точних приладів, що діють автоматично і видають інформацію у вигляді стовпців готових цифрових даних.

У тайфунах Тихого океану зафіксовані грандіозні хвилі 30-метрової висоти.

Людині, що стоїть на палубі судна в бурхливому морі, хвилі здаються дуже крутими, нависаючими подібно до стін. Насправді вони пологі. Зазвичай довжина хвилі в 30-40 разів більше її висоти, лише в окремих випадках співвідношення висоти хвилі до її довжини дорівнює 1:10. Таким чином, найбільша крутість хвиль у відкритому морі не буває більше 18°.

Довжина штормових хвиль не перевищує 250 м. Відповідно до цього швидкість їх поширення досягає 60 км/год. Хвилі зибі, як більш довгі (до 800 м і більше), котяться з швидкістю близько 100 км/год., а іноді ще швидше.

Іншими словами, з такою швидкістю переміщається не водна маса, що утворює хвилю, а лише її форма, точніше – енергія хвилі. Частинка води в морі, що хвилюється, здійснює не поступальні, а коливальні рухи, і це іноді вводить спостерігача в оману:

 

Коливається вона одночасно в двох напрямках. У вертикальній площині її коливання пояснюються різницею в рівнях між гребенем хвилі і її підошвою. Вони виникають під впливом гравітаційних сил. Але оскільки під час опускання гребеня до рівня підошви вода віджимається в сторони, а при його здійманні повертається на колишнє місце, то частинка води мимоволі здійснює коливальні рухи також і в горизонтальній площині. Поєднання цих рухів призводить до того, що фактично частинки води рухаються по кругових орбітах, діаметр яких у поверхні дорівнює висоті хвилі. Точніше, вони описують спіралі, оскільки під впливом вітру вода отримує також і поступальний рух, завдяки якому, як було сказано, виникають морські течії.

Коливальні рухи частинок води швидко зменшуються з глибиною. Коли висота хвилі дорівнює 5 м (середня висота хвиль при штормі), а довжина – 100 м, то вже на глибині 12 м діаметр хвильової орбіти водних частинок дорівнює 2,5 м, а на глибині 100 м — всього 2 см.

Особливий вид хвилі – цунамі:

 

Хвилі цунамі відносяться до довгих хвиль. Відстань від гребеня до гребеня (довжина хвилі) значно перевищує глибину океану.

Цунамі і припливи відрізняються від звичайних вітрових (штормових) хвиль і морської зибі. Вітрове хвилювання зачіпає лише верхній шар океану, на глибині 50 м хвилювання вже не відчувається. А припливи і течії, викликані хвилею цунамі, втягують до руху всю водну масу – від дна до поверхні.

Швидкість поширення хвилі цунамі визначається глибиною океану H і прискоренням вільного падіння g:

 

Якщо рідина нескінченно глибока, єдина величина, що має лінійний розмір, це довжина хвилі. Інший фізичний параметр – це гравітаційна постійна g (9,81 м/с²), що забезпечує повертальну силу при коливаннях частинок води. Інших фізичних параметрів, що впливають на швидкість, немає:

 

Фахівці служби оповіщення про хвилі цунамі, отримавши відомості про сильний підводний землетрус (положення епіцентру), розраховують час підходу хвилі до берега за формулою, що враховує координати точки на карті глибин (x і y):

 

Як і всі види хвиль (звук, світло, радіохвилі), цунамі зазнає згасання, відбиття, заломлення і розсіяння.

Згасання хвиль. У відкритому океані з рівним дном енергія хвилі затухає як 1/r, де r – відстань від осередку. Відповідно амплітуда (висота) хвилі зменшується обернено пропорційно. Також хвиля зазнає згасання за рахунок розсіяння на неоднорідностях рельєфу дна.
Відбиття. Відбиття хвилі від крутого берега призводить до подвоєння її амплітуди на березі. Якщо амплітуда хвилі, що набігає, 5 м, то при відбитті на лінії берега висота складе 10 м. Коефіцієнт відбиття від берега-стінки близький до 1. Проте, якщо берег похилий, при виході хвилі на мілководді відбувається обвалення гребеня. Коли висота хвилі а порівнянна з глибиною води H, різниця між швидкостями руху «підошви» хвилі і її гребеня стає істотною.

Швидкість руху вершини хвилі дорівнює:

 

Вершина хвилі наздоганяє підошву. Зрозуміло, після цього коефіцієнт відбиття стає істотно менше одиниці. Хвильова енергія в цьому випадку витрачається на тертя у вируючому потоці.

Заломлення. В ролі коефіцієнта заломлення для хвиль цунамі виступає швидкість. Чим менше глибина води, тим швидкість поширення менша. Відповідно «промінь» цунамі завжди вигинається у бік мілководдя. Особливості топографії дна можуть створювати додаткові ефекти. На шельфі, глибина якого в середньому 200 м, можуть утворюватися так звані «захоплені» хвилі:

 

Енергія цунамі. Енергія, яку несуть хвилі цунамі, піддається оцінці. Під час землетрусу над осередком формується початковий зсув поверхні океану. Вважається, що вся енергія цунамі у цей момент представлена у вигляді потенційної енергії піднімання стовпа рідини над осередком. Середня висота зсуву поверхні океану позначається через а. Тоді потенційна енергія виразиться формулою:

 

Для потужних землетрусів типовими розмірами осередку вважаються розміри 1000 км на 1000 км.

 

Для осередку з середньою висотою зсуву поверхні а = 0,5 м виходить приблизно 1014 Дж, що дорівнює енергії бомби, підірваної в Хіросімі.

Питання:


З якою швидкістю буде рухатися хвиля цунамі на глибині 2500 м?

Технології

Фраза «Світовий океан – океан технологій» – цілком справедлива. Технології можна розділити на тривіальні (ті, які використовуються відносно давно) та інноваційні. До тривіальних технологій можна віднести видобуток нафти і газу з морських і океанічних шельфів.

Видобуток нафти і газу.

 

Видобуток нафти і природного газу в акваторіях Світового океану має вже досить тривалу історію. Примітивними способами морський видобуток нафти проводили ще в XIX ст. у США (у Каліфорнії) і Японії. Початок же дійсно швидкого зростання морського видобутку нафти і газу відноситься до 60-х рр. ХХ ст.

Об'єми відомих морських запасів нафти коливаються в межах 240-300 млрд т, а сучасний видобуток складає лише 25% відомих родовищ. Загальний об'єм запасів нафти вказаний з розрахунку розвіданих родовищ, зараз досліджено лише близько 2% території континентальних шельфів.

Аквакультура. Це розведення і вирощування водних організмів (риб, ракоподібних, молюсків, водоростей) в природних і штучних водоймищах, а також на спеціально створених морських плантаціях. Аквакультура, зокрема розведення прісноводих риб, налічує близько 4 тис. років. У Китаї близько 3750 років тому вже були ставки для розведення риби:

 

Цілком можливо, що подальший розвиток риболовецької галузі буде забезпечуватися головним чином за рахунок аквакультури.

У деяких випадках аквакультура дозволяє знизити рівень браконьєрства, розвивати спортивне рибальство. Крім того, виготовлена в рибогосподарствах чорна ікра і вирощені осетри є єдиною законною альтернативою здобутої браконьєрами ікри і риби.

До інноваційних технологій можна сміливо віднести енергетику «припливно-відпливного типу», здобуття палива з морських водоростей, видобуток деяких хімічних елементів з морської води.

Припливна електростанція (ПЕС) — особливий вид гідроелектростанції, що використовує енергію припливів (кінетичну енергію обертання Землі). Припливні електростанції будують на узбережжі морів, де гравітаційні сили Місяця та Сонця двічі на добу змінюють рівень води. Коливання рівня води біля берега можуть досягати 18 м:

 

Отримання палива з морських водоростей. Дослідження в цій області ведуться в різних країнах. Наприклад, Тихоокеанська національна північно-західна лабораторія Міністерства енергетики США розробила новий спосіб перетворення водоростей у нафту. Процес, що займає в природі мільйони років, в спеціальному хімічному реакторі проходить менш, ніж за годину. Для здобуття енергії потрібні лише зелені водорості і нагріта до певної температури прісна вода.

Для такого перетворення водоростей необхідний лише простенький хімічний реактор, що працює за принципом звичайної скороварки. Спочатку в нього завантажують водорості, а потім подають гарячу воду під високим тиском 20,7 МПа з температурою 350°С. Ця технологія не передбачає сушіння водоростей: допускається вміст в них води до 90% від загальної маси.

Результатом хімічної реакції між компонентами водоростей і водою стає чиста нафта, яка може легко перероблятися в бензин на заводах, що вже існують. Тривалість одного циклу – 45-50 хв.

 

Крім того, як побічний продукт, виробляється біогаз, який можна використовувати для здобуття метану або спалювати для підігрівання реактора.

Видобуток хімічних елементів з морської води.

Крім величезної кількості солей, у водній товщі океану зберігається стільки кольорових металів, що запаси всіх родовищ земної кулі в порівнянні з ними мізерні:

 

У свою чергу, запаси прісної води на Землі зменшуються. Один з варіантів вирішення цієї проблеми – опріснення морської води. При цьому концентрат морської води – коштовне джерело сировини для отримання металів:

 

Витягання металів з концентрату здійснюється як за допомогою сорбції іонообмінними матеріалами (матеріали «проникні», що зв'язують певні молекули), так і за допомогою спеціальних бактерій – біотехнологічний метод.

Кожен рік розробляються нові технології використання вод Світового океану. При цьому важливим стає дотримання екологічних законів-принципів, відомих як «ЗАКОНИ КОММОНЕРА». Їх сформулював Баррі Коммонер ще в 1970 р. І свою актуальність вони не втратять до тих пір, поки здійснюватиметься людська господарська діяльність:

 

Питання:


Чи згодні ви з цими законами-принципами? Наведіть приклади зі свого життя або зі своїх спостережень.

Екологія

Якщо говорити про моря і океани, на превеликий жаль, неможливо не торкнутися теми забруднення навколишнього середовища і екологічних катастроф через техногенне навантаження на Світовий океан. А враховуючи, що Світовий океан - величезна і складна біогеохімічна система, дія на будь-якому рівні (води морів, річок, атмосферні опади, підземні води) неминуче впливає на всю систему в цілому. Найяскравіший приклад, що вже став класикою: в період «моди на пестициди» повсюдне використання ДДТ призвело до того, що цей отрутохімікат був виявлений навіть у крові пінгвінів Антарктики:

 

Але органічні речовини різних груп так і продовжують потрапляти до вод Світового океану. А враховуючи присутність іонів хлору в океанічній воді, це призводить до ще більш токсичного вторинного забруднення – забруднення діоксином:

 

Для Світового океану, як і для будь-якої складної системи, характерна дія закону Ешбі: «керувальна» система завжди складніше «керованої», але зміна частини змінює ціле.

Техногенну дію на навколишнє середовище можна класифікувати як за типом (фізичне, хімічне, біологічне), так і «за походженням» (стоки, забруднення від водного транспорту, захоронення відходів):

 

Забруднювачем екосистеми є полютант, який може потрапляти до неї як із стічними водами підприємств, так і з атмосферними опадами, а також може бути наслідком аварій при шельфовому газо- і нафтовидобуванні, і при транспортуванні нафти:

 

 

Фізичне забруднення представлене, перш за все, тепловим забрудненням. Виникає в результаті скидання нагрітих стічних вод електростанцій і деяких виробництв (підвищує температуру на 6-8°С). Площа таких плям може досягати 30 км². Це заважає водообміну, знижує розчинність кисню на фоні підвищення його вжитку. Запускається механізм гіпоксії (кисневе голодування) у водних організмів, що може привести до їх вимирання:

 

Механічне забруднення – «сміттєві плями». На даний момент відомо 5 великих скупчень «сміттєвих плям» — по два в Тихому і Атлантичному океанах, і одне — в Індійському океані. Дані сміттєві кругообіги, в основному, складаються з пластикових відходів, що утворюються в результаті викидів з густонаселених прибережних зон континентів:

 

Для захисту вод Світового океану застосовують ряд заходів, що включають очищення акваторій, моніторинг (у т.ч. глобальний), законодавчу регуляцію водоохорони (внутрішніх вод також).

Мистецтво

Океан завжди був привабливий для художників. Хвилі, кораблі, заходи сонця, моряки – все це часто було темою образотворчого мистецтва. Синій, бірюзовий, блакитний, ультрамарин, електрик, індиго, біло-пінний – ось далеко не повний перелік фарб, якими грають хвилі на картинах художників-мариністів.

Марина – це жанр образотворчого мистецтва або різновид пейзажу, що змальовує морську битву або морську стихію. Як самостійний жанр пейзажного живопису виник на початку XVII ст. у Голландії. Приклад марини – картина Рембрандта «Христос під час шторму на морі Галілейському» (1633 р.):

 

Найвідоміші художники-мариністи – Уїльям Тернер і Іван Костянтинович Айвазовський.

Ось відомий «Дев'ятий вал» Айвазовського:

 

Айвазовський змалював море, що ще не заспокоїлося після величезного нічного шторму, і людей, що потерпіли корабельну аварію в океані. Промені сонця освітлюють величезні хвилі: верхня частина полотна написана в пурпурно-фіолетових і золотих тонах – так забарвлюють небо, проходячи через схожі на туман, хмари, перші промені сонця. Найбільша з хвиль – дев'ятий вал – готова обрушитися на людей. Тому художник змалював тривожне море в синьо-зелених тонах, гребені хвиль якого переливаються всіма кольорами веселки. З чудовою майстерністю і силою передав Айвазовський красу моря, що хвилюється. На полотні все знаходиться в русі, і море разом з хвилями, що здіймаються і важко обвалюються, здається по-справжньому «живим».

Одна з найбільш відомих картин Уїльяма Тернера «Останній рейс корабля «Відважний»:

 

У Франції існує офіційне звання художника Морського флоту, що присвоюється міністром оборони видатним художникам-мариністам. Звання може бути присуджене не лише художникам, але також фотографам, ілюстраторам, граверам і скульпторам.

Бізнес

Розглянемо варіант установки, що здатна опріснювати 35 м³ морської води на добу. Типова опріснювальна установка для вод Чорного або Азовського морів включатиме:

 

Особливостями її експлуатації будуть:

• необхідність поповнення запасів реагентів;

• заміна фільтруючих елементів (мішки і наповнювачі);

• заміна мембран.

 

Вартість експлуатації такої установки складе 16383,5 грн/міс. При продуктивності 35 м³ на добу вартість 1 м³ опрісненої води складе 15,6 грн.

Підведення підсумків кейс-уроку:

Назва

Зміст

1

Результати кейс-уроку можна доповнити такими знахідками учнів:

 

2

Які 3 сайти допомогли знайти важливу інформацію?

http://edufuture.biz/

http://galspace.spb.ru/index41.html

http://geo.koltyrin.ru/morja.php

 

3

На допомогу учню і коучу:

http://edufuture.biz/

http://www.okeanavt.ru/taini-okeana/1069-himia-okeana.html

http://www.oceanographers.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=37&Itemid=148

http://www.grandars.ru/shkola/geografiya/voda-mirovogo-okeana.html

http://www.seapeace.ru/oceanology/water/13.html

4

Де знаходити інформацію для кейсу:

http://edufuture.biz/

Хімія: http://www.okeanavt.ru/taini-okeana/1069-himia-okeana.html

http://www.oceanographers.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=37&Itemid=148

http://underwater.su/books/item/f00/s00/z0000041/st004.shtml

http://www.grandars.ru/shkola/geografiya/voda-mirovogo-okeana.html

http://www.seapeace.ru/oceanology/water/13.html

Фізика: http://fiz.1september.ru/articlef.php?ID=200501107

http://www.fao.org/aquaculture/ru/ аквакультура

http://ria.ru/nature/20100707/252716700.html#ixzz3p1MPYPSx

http://ekolog.org/books/2/3.htm

Технології: http://www.rosbalt.ru/style/2015/03/13/1377333.html

Бізнес: http://aqua-just.com/stati/sebestoimost-opresnennoy-vodi.html

Екологія: http://www.ecosystema.ru/07referats/oceans.htm

 

5

Локація проведення кейс-уроку:

Кейс-урок проходить у класі.

Можливе проведення в музеї, бібліотеці.

6

Змагання:

Команди хлопчиків і дівчаток.

Рахунок склав:….

Завдання для них:

1. Яка з команд назве більшу кількість хімічних елементів і з'єднань, присутніх у морській воді?

2. З якою швидкістю буде рухатися цунамі в жолобі Тонга, якщо його глибина складає 10,882 м?

7

Домашнє завдання:

Сформулювати по п'ять питань до матеріалу кейсу (індивідуальне завдання).

8

Тривалість:

90 хвилин (спарений урок).

 

9

Можливість схеми заняття з учнем-дублером: 

Можливо.

10

Отримані знання і напрацьовані компетенції:

Уміння швидко знайти необхідну інформацію по темі.

Здобуття практичних навиків вживання отриманої інформації.

Здобуття конкретних знань з математики, фізики, хімії, географії, технології та інших розділів (наведені в розгортках).

11

Теги:

Важкі метали, солі, біогеохімічний цикл, хвиля, аквакультура, припливні електростанції, течії, підводні хребти, планктон, опріснення.

12

Автори:

Грабовська Лариса Леонідівна

13

Брали участь в апгрейді кейсу:

 

 

The End

«Знання завжди повинні бути свіжими!»

Цікаві факти

Протягом життя у людини виділяється така кількість слини, що нею можна заповнити два басейни середнього розміру.

Знайшли помилку? Виділіть текст та натисніть Ctrl + Enter, ми будемо Вам дуже вдячні!

Знайшли помилку? Виділіть текст та натисніть Ctrl + Enter, ми будемо Вам дуже вдячні!