359
коучів

200
презентацій

134
авторів

347
відгуків


Вашій увазі

574
кейсів
Останнє оновлення:
21.10.2017


Кейс-урок «Сміттєвий Еверест людства»
Кейс-урок «Сміттєвий Еверест людства»

Розділ: Науки, природа та людина

Рівень (клас): 8–11

Тема: Географія та навколишнє середовище

Мета: Отримати всебічну та об’єктивну інформацію стосовно відходів, технологій їх переробки та стратегій поводження з ними

Яка інформація мене тут чекає?

  • Скільки сміття накопичилося в світі?
  • Які методи переробки існують, і чи всі вони ефективні?
  • Чому відпрацьовані батарейки вважаються таким «небезпечним сміттям»?
  • Що робити з космічним сміттям?
  • Як будувати екологічні об’єкти з відходів?
  • Яке воно, мистецтво зі сміття?
8 розгорток з предметів, явищ та практик:
Вступ

Світ може «потонути» в смітті та відходах, які людство накопичило за свою історію. Ситуація не просто «видається» катастрофічною, вона дійсно набуває небезпечних масштабів. Проблема посилюється ще й тим, що вміст сучасних полігонів не лише небезпечний, але й здатний завдавати довкіллю шкоди протягом багатьох років:

Сміття вже і спалюють, і переробляють, і сортують. При цьому для одних – це збиток та дискомфорт, а для інших – бізнес та прибуток.

То як же вирішити цю проблему? В чому «ключики» до такого складного багатогранного завдання?

Математика

Згідно статистичних даних, кожна людина за рік викидає близько 3 м3 сміття. Це сміття побутове, адже крім людства до «сміттєтворчості» долучається ще й промисловість. Але зараз ми розглянемо виключно побутове сміття. Отже, майже 3 кубічних метри сміття щорічно викидає одна людина.

На січень 2016 року чисельність людства склала близько 7,3 млрд. осіб. Тобто річний «сміттєвий запас» людства складе:

3 * 7, 3 = 21,9 млрд. м3

А тепер спробуємо уявити цю кількість сміття у вигляді величезної гори… Цікаво, якою буде її висота? Для спрощення уявимо сміттєву гору у вигляді конуса. Об’єм конуса визначається за формулою:

 

Виходячи з цієї формули, висота буде дорівнювати:

 

Уявимо, що все це сміття будуть складати на одному полігоні (так правильно називається сміттєзвалище). Зазвичай полігони роблять прямокутної форми, але ж ми «робимо» гору, тому уявімо собі круглий полігон. Довжина полігону в середньому становить 500 м (такі проектують для великих мегаполісів). Для формули нам потрібен радіус, тобто 250 м або 0,25 км. Отже, висота гори сміття становитиме:

 

Уявили собі цю гору? В скільки разів вона вища за Еверест (Джомолунгму)?

Висота Евересту становить 8.848 м або 8,848 км.

334,8 / 8,848 = 37,8 разів.

Отже, «сміттєвий Еверест» буде вищим від справжнього майже у 38 разів! І це тільки побутове сміття за 1 рік! Важко уявити, якою ця гора була би із врахуванням промислових відходів та ще за кілька років, адже полігони сміття експлуатуються десятиріччями!

Якщо порівняти розраховану висоту з іншими географічними параметрами, то ми побачимо таку картину:

 

Отже, верхівка цієї сміттєвої гори буде ховатися десь в зоні Полярного сяйва, довкола можуть згоряти метеорити, трошки вище літатимуть космічні апарати…

А що буде, якщо цю кількість сміття розподілити по поверхні планети? Яку площу воно займе? Для реальних полігонів відходів оптимальна (тобто така, що рекомендована нормами складування відходів) висота шару може складати 20 м.

За статистичними даними у світі накопичилося майже 2,8 млрд. тон або 2,8 * 103 млрд. кг сміття. Густина відходів (як усереднений фізичний показник за тими ж нормативними даними) становить 250 кг/м3. Який же об’єм займали би ці відходи?

 

З цієї формули матимемо об’єм цих накопичених відходів (не забуваймо, що враховуємо мільярди кілограмів!):

 

Отже, яку площу займуть ці мільярди кубів сміття, якщо їх розподілити рівним шаром висотою у 20 м? Розділимо об’єм на висоту і одержимо площу:

 

Якщо цю величину для зручності перевести в квадратні кілометри, то матимемо 560 квадратних кілометрів. Така кількість сміття може розташуватися на сміттєзвалищі розміром як три Мілана (181,8 кв. км), трішки більше від цілої Праги або Варшави (496 кв. км та 517 кв. км) або більша частина Києва (839 кв. км). При цьому з кожним роком кількість сміття зростає на 7 %...

 

До речі, найбільший сміттєвий полігон у світі розташований в Америці, у місцевості Fresh Kills. Він займає площу в 1200 га або 12 кв. км, що дорівнює 1700 футбольним полям. Кожен день на нього звозять 13 тис. тонн відходів. А для всього-всього сміття знадобилося б майже 47 таких полігонів…

Завдання:


Площа поверхні Землі становить 510.000.000.кв. км. Якою була би висота шару сміття, якщо його розподілити по усій земній поверхні?

Відшукайте формулу кулі і визначте, у скільки разів об’єм сміття, зібраного у «кулю», буде більшим від об’єму футбольного м’яча?

Екологія

Ви коли-небудь звертали увагу, яка кількість продуктів, упаковки, вживаних чи непотрібних речей відправляється до смітника? Візьмемо для прикладу звичайнісіньку чашку чаю. Звичайного чаю «з пакетику», який заварюють нашвидкуруч. Отже, візьмемо пачечку чаю – в неї, зазвичай, є захисна плівка (від вологи), і… плівочка відправилася до смітничка. Далі вибираємо пакетик із заваркою. Дуже часто він також захищений вологонепроникною «кишенькою»… «кишенька» теж відправляється на смітник… Тепер заварюємо чай. А куди подінемо використаний пакетик? До смітника! Тепер в смітнику лежать: плівка-упаковка від пачки чаю, «кишенька», в якій був пакетик із заваркою, сам пакетик… І це лише з одної чашки чаю! А «через 25 чашок» (коли пачка заварки скінчиться), до смітника відправиться і сама пачка, до якої додасться ще 24 пакетика із захисними «карманчиками».

Отже, сміття множиться і накопичується, захоплює нові території, а переробляється лише його незначна частина. Насправді, проблемою накопичення сміття почали перейматися ще в ХІХ столітті. Саме тоді в Англії з’явився перший завод по спалюванню сміття. Переробка відходів інакше називається рециклінгом, адже частина матеріалів (вторинна сировина) таким чином повертається до виробничого процесу або набуває «другого життя».

Як же виглядає «звичайний» цикл утворення сміття, враховуючи, що переробляється тільки до 5 % відходів?

 

Країни, що розвиваються, збільшують обсяги накопичуваних відходів за рахунок поступового підвищення рівня життя та зростання виробництва. Країни, які відносяться до розвинутих, відносно стабілізували обсяги накопичення відходів за рахунок співвідношення «накопичення/переробка». Який же внесок в світову картину дає Україна? За деякими версіями, Україна є лідером з накопичення відходів. Це якщо рахувати «на одного мешканця країни». Разом з тим, існують інші варіанти обчислення, за якими ситуація виглядає не такою жахливою. Зокрема, за методикою оцінки обсягів сміття, яка прийнята в країнах Євросоюзу (Eurostat), ситуація в Україні виглядає так:

 

При цьому варто врахувати, що деякі країни оцінюються не за показником накопичення, а за показником генерування. Чому? Для відповіді звернемося до досвіду такої країни, як Швеція. В цій країні на сміттєзвалище потрапляє лише 5 % від сміття, усе інше йде на переробку. Тобто в рециклінгу задіяно 95% генерованих відходів. Що ж дає змогу переробляти відходи так ефективно? Насамперед, збалансовані, оптимальні схеми переробки: все, що може повернутися у виробництво – повертається; все що може піддаватися біопереробці – переробляється біотехнологічними методами; все, що може бути використано як вторинна сировина – використовується; все, що може бути спалене з виділенням тепла та без шкоди для довкілля – спалюється!

Як ви думаєте, без чого ця схема не зможе працювати? Уявіть, як це не неприємно, звичайний смітник:

• Чи може стати вторинною сировиною увесь його «вміст»? Ні, адже значна частина є абсолютно непридатною!

• Чи все в ньому може бути розкладене мікроорганізмами? Ні, адже певна частина – мінеральна, неорганічна, для біологічного розкладання непридатна!

• Може це все можна спалити без шкоди для довкілля? Ні! Частина сміття волога, горіти не буде. Інша частина містить речовини, які при спалюванні утворюють надзвичайно токсичні сполуки, отже згоріти без шкоди для довкілля та людини не зможе…

Що ж зробити? Просто розділити все це на групи, які можна переробити/опрацювати певними методами. Зробити це досить просто – почати з роздільного збору сміття, як це роблять у Швеції, Японії, Німеччині та інших країнах – лідерах з екологічних технологій:

 

Спеціалісти називають такий метод селективним збиранням сміття. Можна, звичайно, розділяти сміття вже на полігоні. Але це ж вимагає додаткових технологічних ліній, персоналу, транспортних витрат на «розвезення» розібраних відходів по потрібних цехах/установах. А це – додаткові витрати, які можуть перекреслити економічний ефект від переробки, зробити її невигідною.

Головною перепоною на шляху розповсюдження селективного збирання відходів є світоглядні та психологічні моменти, екологічна свідомість та екологічне виховання (точніше – їх відсутність).

Проблема переробки (утилізації) сміття – окрема галузь сучасних наукових досліджень. Вивченням способів утилізації сміття займається наука гарбологія. Гарбологія (від англ. Garbage "сміття") або сміттєзнавство, сміттєлогія – окремий напрямок екології, що займається вивченням відходів та методів їх утилізації. Так само гарбологія – вид археології, інакше кажучи "сміттєва археологія", яка вивчає відходи з метою дослідження побутового життя людей.

Декілька видів відходів стали сумною прикметою сучасного світу. Перший вид – пластик. До заборони використання пластикових пакетів долучається усе більше розвинутих країн світу. Адже щорічно більше 100.000 ссавців, птахів і риб гинуть через викинуті поліетиленові пакетів. Тварини з'їдають їх або задихаються.

Інший «маркер» сучасних відходів – електротовари: гаджети, комп’ютери та їх складники. Зазвичай їх намагаються складувати на спеціальних закритих полігонах.

А що ще міститься в «сміттєвому кошику» людства? Кожну секунду в світі з'являється 3,8 кг "екологічно нешкідливого сміття": недоїдки, «природні» відходи. Воно становить 29% від середньостатистичного обсягу сміття сучасної людини. Що ж стосується інших складових, то 25 % – це картон і папір, 13% – скло, 11% – пластик, 4% – метал і 18% – інші матеріали.

Переробка сміття має своє свято в календарі міжнародних свят та професійних або тематичних днів. 15 листопада відзначається Всесвітній день рециклінгу, або Всесвітній день вторинної переробки. Головна мета свята – привернути увагу пересічних людей, громадськості та промислових структур до цієї теми.

У Нью-Джерсі (США) працює музей сміття. Там зберігаються зразки нестандартного, цікавого і небезпечного сміття.

Завдання:


Протягом тижня подивіться, скільки і якого саме сміття викидається у вашій родині. Прослідкуйте, чи використовуєте ви селективний збір (розділяєте сміття), чи все викидаєте разом? Поцікавтеся, чи віддає щось ваша родина на вторинну переробку? Використовуючи цю інформацію, спробуйте розробити «Домашній порадничок» для зменшення «сміттєвого кошику» родини та його екологізації.
Бізнес

Все, що потрапляє на полігони або сміттєзвалища, можна розглядати як витрати. Адже за те, щоб зібрати сміття, перевезти на полігон і там складати та захоронити в оптимальних умовах на тривалий термін потрібно заплатити гроші: на встановлення та амортизацію баків, на заробітну платню персоналу, на транспортування, на складування та супутні витрати. Тоді «фінансова» картина буде виглядати так:

 

А можна піти тим шляхом, яким пішла Швеція: селективний збір відходів та максимальна переробка. Завдяки такому підходу переробляється 95% сміття. З цієї кількості переробленого сміття близько 15% йде на виробництво біогазу, який використовується для потреб громадського транспорту. Половина сміття йде на виробництво тепла, завдяки чому забезпечується 20% від тепла усіх шведських будинків (900.000 шведських домогосподарств). Використані папір та пластик використовуються як вторинна сировина. 30 електростанцій Швеції функціонують саме за рахунок сміття, тому відходи для Швеції – стратегічний продукт, який навіть імпортують! Щорічно країна закуповує 800.000 т іноземного сміття, переважно із Німеччини, Бельгії, Румунії, Болгарії та Італії. Також до цього переліку нещодавно долучилася Норвегія.

Отже, відходи потрібно зібрати, посортувати, частину, яку можна утилізувати або переробити; усе, що не підлягає утилізації – захоронити у безпечних для довкілля умовах. Скільки ж коштів може «потягнути» така схема?

Справа в тому, що «правильна» утилізація відходів передбачає виконання цілого комплексу спеціальних операцій із залученням значної кількості робочої сили. Наприклад, цикл робіт з утилізації «одиниці» сміття обов’язково включає в себе транспортування, демонтаж (при необхідності), брикетування чорного металу (механізована стадія), відділення пластикових елементів, відділення елементів з високим вмістом кольорових металів, сортування матеріалів за типом та ступенем очищення.

Візьмемо для прикладу офіс компанії, в якому за рік накопичуються такі види відходів: енергозберігаючі та люмінесцентні лампи (нариклад, офіс відносно малий, і за рік накопичується 10 ламп, для яких застосовують тариф до 100 штук), відпрацьований акумулятор (від службової машини), комплект автошин (від службової машини), комп’ютерна техніка (один комплект), пакувальні та паперові відходи – 20 кг, пластик та пакети – 8 кг. Скільки буде коштувати утилізація такого «сміттєвого кошика»?

Так як шини на переробку приймають за вагою, будемо враховувати вагу 1 шини близько 5 кг. Вагу акумулятора приймемо 50 кг.

 

Але працювати ця схема буде лише за умови селективного збирання сміття, коли кожен вид буде відсортовано. Інакше калькуляція буде мати такий вигляд:

 

Хоча різниця не буде такою вражаючою, тим не менш, вона є і може бути залучена підприємством на інші свої потреби!

Яким же чином можна простимулювати впровадження селективного збирання сміття, тобто сортування та розділення відходів в умовах України? Для цього є кілька варіантів дій, запропонованих спеціалістами.

Ірина Мірошник, голова правління компанії "Укрпластик" та президент Асоціації гнучкого пакування, вважає, що глибоке сортування відходів потрібно закріпити на законодавчому рівні. За її оцінками, якби перероблялось хоча б 50 % відходів, насамперед пакувальних матеріалів, то це дозволило б отримати прибуток у розмірі 3,3 млрд грн за рік.

Саме тому Асоціація пропонує на законодавчому рівні ввести розширену відповідальність виробника за збирання та утилізацію пакувальних матеріалів.

Крім того, генеральний директор Асоціації "Український екологічний альянс" пропонує інвестувати гроші в роздільне збирання та транспортування сміття. А ще – стимулювати цей процес введенням "градації" плати за транспортування, в залежності від того, чи сортоване сміття.

Завдання:


Спробуйте прорахувати витрати на утилізацію/захоронення сміття для вашої родини або «сміттєвого кошика» вашої школи (класу). Враховуйте розцінки, які є на сайті одного із діючих підприємств-переробників (http://www.vtorma.ua/utilizatsiya-othodov.html):

 

Завдання може бути використане як основа для акселеративної гри.

Хімія/Здоров’я

Практично усі чули, що звичайні батарейки – чи не найшкідливіший компонент сміття, їх потрібно збирати та утилізувати окремо. А чому? Відповідь криється в тих складниках, які використовуються для виробництва сучасних батарейок. Насамперед, це кадмій, свинець, нікель та ртуть.

 

Це – важкі метали, які мають високу токсичність, тобто їх дія на організм людини та на довкілля вкрай шкідлива:

 

Але небезпеку ці речовини становлять не лише самі по собі. Продукти їх горіння чи окиснення теж є надзвичайно отруйними. Наприклад, оксид кадмію в концентрації 2,5 мг/куб. м становить смертельну загрозу (якщо людина буде дихати таким повітрям усього 1 хвилину!). А ось так утворюється оксид свинцю (при температурі близько 600 С):

 

Свинець у батарейці може міститися й у вигляді домішки, якщо батарейка виготовлена на основі цинку. Це звичайнісінькі сольові або лужні батарейки. В них містяться цинк та марганець, та відбуваються електрохімічні перетворення, завдяки яким і виробляється електричний струм. В лужних батарейках електролітом є гідроксид калію, літію або натрію. Також електролітом може бути хлорид амонію та хлорид цинку. Цинк з лужним електролітом утворюють желеподібну масу. Це анод. Катод представляє собою суміш діоксиду марганцю та вугілля. Ця суміш оточує речовину аноду. Але катод і анод розділені пористим матеріалом – сепаратором, який «спрямовує» перебіг процесів у батарейці в «правильне» русло.

 

Які ж реакції відбуваються у батарейці? Ось схеми напівреакцій катода та анода:

 

Саме тому і важливо, щоб батарейки не потрапляли на звичайний смітник. Адже шанси на загоряння або окиснення для важких металів, що містяться у батарейках, в умовах полігонів відходів надзвичайно високі.

Сучасний розвиток технологій не дозволяє ефективно, легко та дешево переробляти батарейки. Технологіями ефективної переробки користуються лише декілька підприємств, і ці технології є їх захищеним «ноу-хау». Тому переробляється лише незначна частина відпрацьованих батарейок. Усі інші мають зберігатися в контрольованих безпечних умовах в очікуванні на розвиток технологій та науковий поступ людства.

 

Питання:


А ви здаєте батарейки в спеціальні пункти прийому чи спеціальні скриньки для використаних батарейок?

Завдання:


Спробуйте створити власний значок-маркування для скриньок, в які збирають відпрацьовані батарейки, або логотип компанії, яка би такі батарейки переробляла.
Технологія/Біотехнологія

Відходи сільського господарства, відходи харчових виробництв, побутові відходи та інші види органічних відходів можна переробляти за допомогою живих організмів. Такий спосіб називається біоконверсією. Результатом біоконверсії є утворення біогазу. Біогаз – паливо, яким можна опалювати житлові будинки або самі підприємства. Схема такої переробки виглядає так:

 

Що ж таке біогаз? Якщо органічна речовина розкладається без доступу кисню, то утворюється суміш метану (СН4), вуглекислого газу (СО2) та води (Н2О).  Саме така суміш і називається біогазом. Біогаз виробляється за допомогою декількох видів мікроорганізмів: гідролізуючі бактерії,  бактерії, що утворюють кислоти, та бактерії, що утворюють кисень. Кожен тип бактерій живиться продуктами життєдіяльності попереднього типу, а кінцевим продуктом стає метан.

Органічні відходи попередньо сортують або сортуються з додатковим подрібненням. Потім вони поступають до біореактора, де  розкладаються мікроорганізмами з наступним виділенням біогазу. Біогаз відбирається, очищується та зберігається в спеціальних ємностях. Для «роботи» бактеріям потрібні особливі умови, тому біореактори підігріваються до 65 0С (інколи за рахунок того ж біогазу).

Біогаз виробляється і на звичайних полігонах побутових відходів, адже в них теж значну частину становлять органічні сполуки. Відходи складають пошарово, ізолюючі кожен попередній шар відходів прошарком ґрунту, таким чином ізолюючи його від повітря (а це і є анаеробні умови як в біореакторі). Органічна речовина відходів поступово розкладається, при цьому виділяється тепло. Тоді шар відходів потихеньку розігрівається і створюються комфортні умови для «праці» бактерій, які так само «працюють» і в біореакторі. Головне завдання – вивільнити цей біогаз, очистити і використати для побутових чи промислових потреб!

Отже, існує перспективний та технологічно опрацьований спосіб утилізації органічних відходів. А що робити, наприклад, з пластиком? Сучасні технології передбачають способи утилізації і для нього. Наприклад, компанія 3D System розробила 3D принтер, який використовує в якості матеріалу для друку пластикові відходи – порожні пластикові пляшки. Такий пристрій називається Ekocycle Cube:

 

Ось так цей принтер працює:

Питання:


Подумайте, про переробку якого виду відходів людству потрібно потурбуватися в першу чергу? Чому?
Архітектура

В наш час за оцінками спеціалістів у водах Світового океану знаходиться близько 7,25 млн. т сміття.

 

Як же очистити океан від нього? Традиційні методи застосувати до такої величезної маси води, яка «розлита» по такій неймовірній площі майже нереально. Але студент з Нідерландів Боян Слет розробив власну систему очистки вод Світового океану. І ця система дійсно працює!

В чому ж полягає її суть? Цей метод використовує природні океанські течії та вітри, які «пасивно» переносять сміття назустріч спеціальній платформі. Довкола платформи розташовані особливі за конструкцією бар’єри, які не дають сміттю «втекти», але при цьому виключають ризик потрапляння риб або інших живих істот до «сміттєвої пастки».

Перший доказ життєздатності проекту – тестове збирання сміття біля Азорських островів.

Зібраний пластик може бути використаний для вторинної переробки. Наприклад, для пластикового дорожнього покриття, як це роблять у Нідерландах:

PlasticRoad video from VolkerWessels on Vimeo.

Таке покриття навіть має низку переваг: менше важить, порівняно з традиційним, тому менше тисне на ґрунт; пусті ділянки в середині покриття можна використати для інженерних цілей. Пластикову дорогу легше та зручніше монтувати.

Ще одним варіантом використання виловленого в океані сміття є побудова штучних островів. Плаває сміття, завдаючи шкоди довкіллю, то нехай плаває, приносячи користь! Таким шляхом, наприклад, пішла Японія, очищуючи води та «розширюючи території»:

 

Ось так подібну технологію використовують в інших країнах:

Отже, із сміття можна побудувати дороги та острови. А ще з нього можна зробити будинок: для цього використовують пластикові пляшки. Будинок з такими стінами має значну міцність. Реалізується цей проект у Нігерії під егідою NGO Africa Community Trust.

 

Питання:


Як ви думаєте, для чого ще можна використовувати пластик або інші види сміття, які вилучають з вод Світового океану?
Астрономія
Людству вдалося засмітити не лише Землю. В наш час космічне сміття, або «орбітальне», як його ще називають, становить досить серйозну проблему. Орбітальне сміття представляє собою відпрацьовані ступені ракет, супутники, обломки… Розмір деяких шматків може досягати кількох метрів, хоча переважна більшість подібна до тирси чи шматочків фарби. Але головну загрозу становить не розмір сміття, а його надзвичайна швидкість: 27.000 км/год. А ще те, що кількість сміття у космосі збільшується у геометричній прогресії.

Саме тому вчені намагаються вирішити проблему орбітального сміття. Вони навіть розробили декілька можливих «сценаріїв» для цього:

Така «космічна чистка» називається регулюванням. Як ви думаєте, який варіант регулювання буде найвдалішим? Почекаємо на результат…
Мистецтво

Сміття – не лише проблема… воно здатне стати приводом для мистецького натхнення. Куди, наприклад, подіти використані квитки на потяг? Американська художниця Ніна Бош має відповідь на це запитання:

 

А скульптор Лео Сьюел створює фігури тварин з матеріалів, які знаходить на звалищах:

 

Сміття може стати і частиною стріт-арту. Приклад – твори Арутра Бордало:

А бразильський художник Вік Муніс створює з сміття як невеличкі, так і монументальні твори, які займають цілі поверхи будівлі, де розташована його майстерня. Надихають його речі, які були знайдені на найбільшому сміттєзвалищі в Ріо-де-Жанейро:

 

Питання:


Які твори із наведених вам більш до вподоби? Чому?

Завдання:


Пошукайте в мережі інформацію про інших митців, які використовують вторсировину чи сміття для створення своїх робіт. Розробіть невеличку презентацію про їх творчість.
Акселеративні активності
Акселеративна гра «Рециклінг»
Суть гри: Учні діляться на дві команди. Кожна команда отримує сміттєвий пакет (чистий) зі «сміттям». Це можуть бути пляшки, використані папірці чи зошити, старі лінійки, ручки, олівці, баночки, тощо (усе це «сміття» готує вчитель, воно має бути чистим та легко пізнаватися). Гру варто обмежити на 5-7 хвилин.

Завдання команд – відібрати якомога більшу частину з сміття, яка може бути переробленою. Виграє та команда, в чиєму смітнику лишиться менше сміття. Усі відібрані речі мають бути аргументованими, якщо команда не зможе пояснити, як саме вони думають переробити цю річ, то вона не зараховується та повертається у «командний смітничок».

МЕТА: Увімкнути "фантазію", мобілізувати уяву, стимулювати логічне та тактичне мислення, закріпити матеріал кейс-уроку
Акселеративна гра «Сміттєві перегони»
Суть гри: Для гри можна використати «сміття» із попередньої гри. Завдання команд – розсортувати ці відходи за терміном розкладання на групи:

• 2-5 тижнів

• 2-10 років

• більше 10 років

• більше 500 років

Це завдання команди виконують на швидкість. Виграє не лише найшвидша, але й «найправильніша» команда.

МЕТА: Закріпити матеріал кейс-уроку, навчитися діяти в умовах обмеженого часу, потренувати командну роботу та вміння делегувати повноваження
Підведення підсумків кейс-уроку

Найменування

Зміст

1

Отримані результати та напрацьовані компетенції:

Знання про сучасні технології переробки та захоронення сміття

Знання про біологічні, фізичні та хімічні процеси і закономірності, пов’язані з переробкою або складуванням відходів та вторинної сировини

Поняття про вартість та ефективність рециклінгу

2

Тривалість:

90 хвилин (спарений урок)

 

3

Локація проведення кейс–уроку:

Кейс-урок проходить в класі, можливе проведення в спеціалізованому кабінеті з предмету «Технологія» або «Праця»

4

Змагальність:

Можливий поділ на команди: хлопчики і дівчатка, по рядах, за жеребкуванням

Як завдання можна використовувати завдання, запропоновані після розгорток, та акселеративні ігри

5

Можливість проведення учнем-дублером:

Можливо

6

Можливе домашнє завдання:

Проведіть міні-дослідження. Прослідкуйте за «сміттєвим кошиком» вашої родини, що утворюється протягом тижня або місяця. Розробіть рекомендації по його зменшенню? Що з нього можна було би віддати на вторинну переробку?

7

Результати кейс-уроку можна доповнити такими знахідками учнів:

 

8

Які 3 сайти допомогли знайти найбільш значущу інформацію?

https://sites.google.com/site/smittausvititaukraieni/home

http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%96_%D0%B1%D1%96%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0._%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0_%D0%B2_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8&oldid=192115

http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_15._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F&oldid=187569

9

На допомогу учневі та коучу:

http://proxima.com.ua/dbn/articles.php?clause=938

http://russiancouncil.ru/inner/?id_4=3558#top-content

http://rogatka.if.ua/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%94-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5-%D1%83-%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96-%D0%B7%D0%B0/

http://alt.ck.ua/yak-u-shvecii-pracyuye-rozdilnyj-zbir-smittya/

http://tsikave.ostriv.in.ua/publication/code-5E4976985B101/list-22AE31EDF27

http://www.xn--80aaacnkyej1ders.xn--p1ai/o_vrede_batareek.html

10

Де брати інформацію для кейсу:

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%B6%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%BA%D0%B0

http://greenersmedia.com/vred-batareek-bolshij-chem-vy-dumaete-pochemu-nelzya-vybrasyvat-batarejki/

http://svoimi-rykami.ru/stroitelstvo-doma/otoplenie/biogazovaya-ustanovka-svoimi-rukami.html

http://re.energybel.by/biogas/

http://www.novate.ru/blogs/120714/26965/

http://rodovid.me/razdelnyi_sbor_musora/19-letniy-student-sozdal-sistemu-po-ochistke-okeana-ot-plastika.html

http://rodovid.me/razdelnyi_sbor_musora/v-gollandii-poyavyatsya-dorogi-iz-pererabotannogo-plastika.html

http://rodovid.me/Asya/ostrova-iz-musora-v-yaponii.html

http://kak-eto-sdelano.livejournal.com/477636.html

http://futurenow.ru/orbitalnyy-kosmicheskiy-musor-stanovitsya-sereznoy-problemoy-dlya-kosmicheskih-poletov

https://ru.pinterest.com/explore/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F-%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%81%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0-%D0%B8%D0%B7-%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D1%80%D0%B0-895786478912/

http://www.pravda.ru/photo/album/21072/0/

http://ivona.bigmir.net/lifestyle/leisure/439279-Skul-ptury-iz-musora--desjat--udivitel-nyh-rabot-strit-art-hudozhnika

http://www.kulturologia.ru/blogs/051111/15651/

https://www.facebook.com/groups/znay.pravdu/permalink/931197357011665/

http://melika.com.ua/questions/

http://www.vtorma.ua/utilizatsiya-othodov.html

http://www.pererabotkambk.ru/tablica_vesov_avtomobilnyh_shin_i_d.html

http://hubs.ua/economy/reshit-problemu-musora-mozhet-usilenie-finotvetstvennosti-proizvoditelej-upakovki-za-ee-pererabotku-96922.html

http://doit-together.ru/materials/%D0%A1%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B9%20%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0.docx

11

Теги:

Побутові відходи, полігон, рециклінг, вторинна сировина, утилізація, біоконверсія, біогаз, селективне збирання, орбітальне сміття

12

Автори:

Грабовська Лариса Леонідівна

13

Брали участь в розробці кейсу

 

The End

«Знання завжди повинні бути свіжими!»

Цікаві факти

Протягом життя у людини виділяється така кількість слини, що нею можна заповнити два басейни середнього розміру.

Знайшли помилку? Виділіть текст та натисніть Ctrl + Enter, ми будемо Вам дуже вдячні!

Знайшли помилку? Виділіть текст та натисніть Ctrl + Enter, ми будемо Вам дуже вдячні!