297
з історії

132
учня

72
для 11 классу

244
відкореговано


Вашій увазі

415
кейсів
Останнє оновлення:
24.01.2017


Кейс-урок «Почуття простору»
Кейс-урок «Почуття простору»

Розділ: Науки, природа та людина

Рівень (клас): 7 - 9

Тема: Природні явища

Мета: Дізнатися про почуття простору в різних системах відліку (психологічній, фізичній, інформаційні, космічній тощо) та навчитися основам орієнтації в просторі, а також способам розвитку почуття простору.

Яка інформація мене тут чекає?

  • Яким має бути особистий простір?
  • Як орієнтуються в просторі тварини?
  • Як можна орієнтуватися в космічному просторі?
  • Який розмір має інформаційний простір і як в ньому орієнтуватися?
  • Які фундаментальні знання та практичні навички мені стануть у нагоді?
  • Як фахівці з різних сфер і галузей «використовують» почуття простору? 

 

8 розгорток з предметів, явищ та практик:
Вступ

Спробуйте заплющити очі і уявити те, що оточувало вас щойно. Спробуйте зробити так кілька кроків. Вдалося? Від того, наскільки розвинене ваше почуття простору, залежить вдалість експерименту. Цей аспект почуття простору можна тренувати, при цьому органи чуття можуть заміняти або доповнювати одне одного.

 

А як близько ви підпускаєте людей до себе? Зверніть на це увагу, коли наступного разу будете з кимось спілкуватися. Адже це – ваш особистий простір. А крім того, довкола вас є ще інформаційний простір. Ви не можете його торкнутися, але вміння орієнтації в ньому не менш важливе в сучасному світі, ніж навички читання карти для мандрівника.

Що ж, поринемо в усі виміри почуття простору, щоб зробити свій особистий навігатор по них!

Нумо вивчати почуття простору та усі його «обличчя», щоб розширити власні горизонти!

Географія

Почуття простору пов’язане з тим, наскільки добре ми орієнтуємося в просторі. Якщо розглядати простір не в космічних масштабах, а в прив’язці до нашої планети, то які ж межі досліджено? Чим цей «простір» обмежується?

Якщо говорити про розвідані глибини, то досліджена глибина буде такою:

Якщо ж спробувати обмежити висоту, то картина буде такою:

Крім «верху» і «низу» є ще сторони світу. Що ж це таке? Це чотири основних географічних напрямки: південь, північ, захід, схід.

 

А які ж «лайфхаки», пов’язані з орієнтацією в просторі, може підказати географія?

 

Усе, що описано вище, це способи орієнтації на місцевості. Але інколи потрібно спочатку попрацювати з картою або планом, і вже потім отриману інформацію «винести на місцевість».

Спочатку потрібно обрати «правильну» карту, адже карти можуть бути різного призначення. Наприклад: дорожні карти для водіння по магістралях і путівцях; туристичні карти для огляду визначних пам'яток; топографічні карти для мандрівників; аеронавігаційні карти або карти для пілотів, на яких зображені повітряні траси, райони посадки, а також пам'ятники і висотні будівлі, яких слід уникати літакам, тощо.

Особливою картою є електронна карта Google Maps., яка дає можливість побачити зображення як на традиційній паперовій карті як результат аерофотозйомки, так і «реальне» зображення на панорамних знімках місцевості. З нею можна прокладати маршрут та обирати з декількох варіантів.

 

Але якщо електронна карта не доступна, то потрібно вміло орієнтуватися по звичайних картах. Тому варто перевірити орієнтування обраної карти. У більшості карт північ розташований зверху. Іноді північ може бути зображена з використанням «компасної троянди» (це «зірочка», якою позначають напрямки на сторони світу). Або північний напрямок просто може бути позначений поправкою на карті.

Наступним кроком потрібно встановити масштаб карти. Масштаб карти розрізняють за розміром. Знайдіть масштаб - зазвичай він розташований збоку або знизу карти. Це буде виглядати приблизно як 1: 100 000 – тобто 1 одиниця на мапі рівнозначна 100 000 одиницям в реальності. В залежності від масштабу, карти варто використовувати так:

• Карта масштабу 1:25 000 для піших прогулянок

• Карта масштабу 1:190 000 для водіння

• Карта масштабу 1:24 000 000 для навколосвітніх подорожей

Щоб визначити, як далеко знаходиться пункт вашого призначення, скористайтеся лінійкою і масштабом: якщо масштаб вашої карти 1:250 000, а відстань від пункту А до пункту Б дорівнює 15 см, то загальна відстань становитиме 15 * 250 000 = 3 750 000 см. Один кілометр дорівнює 100 000 см, отже, відстань від пункту А до пункту Б становить 3750000:100 000 = 37,5 км.

Якщо ви плануєте подорож на значну відстань, то враховуйте довготу і широту. Широта відраховується в градусах по відстані півночі чи півдня від екватора.

Довгота вираховується в градусах по відстані сходу чи заходу від лінії Грінвічського меридіана. Широта представлена в цифрах збоку карти. Довгота представлена в цифрах у верхній і нижній частині карти.

 

Важливою підказкою можуть стати контурні лінії на карті. Вони показують, наскільки високо чи низько знаходиться рівень землі. Кожна лінія позначає стандартну висоту над рівнем моря. Коли контурні лінії знаходяться близько одна до одної, це означає, що кут нахилу є крутим (чим ближче вони, тим крутішим стає кут нахилу). Коли контурні лінії знаходяться одна від одної на досить значній відстані, кут нахилу вважається пласким, отже, чим далі один від одного вони розташовані, тим більш пласкою є земля на карті.

Дуже ретельно ознайомтеся з легендою карти: так називають умовні позначення з їх розшифруванням, які є на кожній карті і плані.

Завдання:


Чи доводилося вам користуватися картами? Наскільки вдало у вас це виходило? Спробуйте зробити свій власний «Порадничок мандрівника» з використання карт та орієнтації на місцевості.
Астрономія

А де в космосі «верх, низ, право, ліво»? Як орієнтуватися в цьому безмежному просторі і що брати за точку відліку?

Навіть саму нашу планету можна розглядати як тіло, що рухається в просторі, такий собі величезний космічний корабель:

Над проблемою навігації – орієнтації в космічному просторі – працюють вчені з Інституту Макса Планка (German's Max Planck institute).

Система орієнтації/навігації, що запропонована цими вченими, передбачає орієнтацію по рентгенівським пульсарам. Пульсари – це нейтронні зірки, що дуже швидко обертаються. Вони надсилають потужні електромагнітні сигнали, які мають певну періодичність, визначену для кожного відомого людству пульсару.

Для орієнтації достатньо трьох пульсарів – маячків. По зміні сигналу двох з них відносно сигналу третього можна робити висновки про положення корабля в космічному просторі та прокладати маршрути.

Завдання:


Подумайте, які ще способи орієнтації в космічному просторі можна було би запропонувати космонавтам?
Особистісне зростання

Як близько може підійти до вас незнайома людина? А хтось із друзів чи рідних? Ця відстань і є вашим «особистим простором». Що ж це таке і звідки береться ця відстань, яку ми сприймаємо як комфортну чи безпечну?

На це питання є відповідь у вчених з Каліфорнійського технологічного університету (США). Вони ще в 2009 році з'ясували, що почуття особистого простору й дискомфорт від занадто близької присутності іншої людини визначається роботою певної частини головного мозку – мозочкової мигдалини.

 

Ці дані можуть бути використані для вивчення й лікування аутизму й інших типів психічних розладів.

Мигдалеподібне тіло вже було відомо вченим як частина мозку, пов'язана із сильними негативними емоціями – злістю й страхом. Фахівці з Каліфорнійського технологічного університету зробили своє відкриття завдяки роботі з унікальним пацієнтом - 42-річною жінкою, яка має великі двосторонні ушкодження мигдалеподібного тіла. В усьому світі налічується всього кілька людей з подібними вираженими порушеннями в структурі цієї частини головного мозку.

Ця жінка важко розпізнає погрози й страх у виразах обличчя  людей і не може чітко визначати, кому варто довіряти, а кому ні. Крім того, вона проявляє надмірну дружелюбність стосовно усіх без винятку людей, що її оточують, і занадто легко переходить межу, яку люди називають «особистим простором».

 

Величина особистого простору дуже відрізняється в спільнотах людей, об'єднаних різною культурою – найбільш яскраво це розходження проявляється при порівнянні західних країн зі східними державами. Вчені вважають, що й формування поняття «особистий простір» під впливом особистого досвіду й культури спілкування між людьми відбувається також за участю мигдалеподібного тіла.

Крім того, ця ж частина мозку може адаптувати особистий простір, якщо людина потрапляє в нестандартну ситуацію або надовго виявляється в чужій країні з іншою культурою спілкування.

Гіпертрофоване, доведене до хворобливого стану почуття особистого простору виливається в клаустрофобію. Такого висновку дійшли дослідники з Лондонського університету. У таких людей особистий простір має бути дуже значним і його «дія» розповсюджується і на неживі предмети, навіть цілі приміщення та будівлі.

 

Чи можна тренувати і розвивати почуття простору, здатність орієнтуватися у просторі? Можна! Для цього потрібно використовувати різні техніки, якими ми з вами поділимось:

 

Питання:


А який у вас особистий простір? Як ви вважаєте, чи потрібно вам його тренувати? Чи займаєтеся ви якимись видами спорту чи іншими заняттями, які тренують орієнтацію в просторі?
Біологія

Почуття простору притаманне не тільки людині. Воно є в усього живого. Риби, які мігрують для нересту, орієнтуються за глибинними течіями. Крім того, вони вибирають шлях залежно від температури і солоності води та інших факторів. Наприклад, всі дорослі особини європейської і американської популяцій річкових вугрів щороку залишають річки і пропливають відстань, більшу як 5 тисяч кілометрів. Вони прямують до Саргасового моря, що знаходиться в центрі Атлантики.

 

Для визначення правильного напрямку руху тваринам доводиться визначати своє положення за земними орієнтирами. Спеціальні органи чуття можуть виміряти земне тяжіння і геомагнітне поле Землі, передати цю інформацію в мозок і визначити, які рухи м'язів необхідні, щоб змінити напрям.

Багато тварин під час міграцій орієнтуються за постійними, добре помітними пунктами земного ландшафту. Птахи під час перельотів летять уздовж річок та берегів морів та океанів. Деякі птахи і жаби можуть орієнтуватися за зірками і, подібно до людей, визначати північ за Полярною зіркою, а південь - за Південним Хрестом. Голуби керуються не тільки чудовим зором, але і своїм чудово розвиненим нюхом. А от ропухи, наприклад, орієнтуються по зірках.

 

Згідно думки вчених, лініями магнітного поля також користуються тварини, наприклад, кити. Цим пояснюють викидання китів на узбережжя, яке опиняється у них на шляху.

Спосіб орієнтації за допомогою геомагнітного поля Землі найчастіше використовують птахи. У темну ніч, за великої хмарності, коли абсолютно не видно зірок або яких-небудь інших орієнтирів, у повнісінькій темряві птахи знаходять потрібний їм напрямок і весь час дотримуються його.

 

Парний самець і самка імператорських пінгвінів перебувають у морі досить далеко одне від одного. Проте із настанням гніздового періоду птахи слідують в одному напрямі і зустрічаються, досягнувши кінцевої мети своєї подорожі. Більшість перелітних птахів здатна відчувати геомагнітне поле Землі. „Прилад", що сприймає магнітні лінії, на думку дослідників – це кровоносна система. У крові тварин є червоні кров'яні кульки, що містять залізо, а вся кров є відмінним електролітом.

Інколи на допомогу тваринам приходить ехолокація. Кажани видають звуки дуже високої частоти. Ці звуки відбиваються від перешкод, повертаються назад до тварини і вловлюються за допомогою великих вушних раковин.

 

Завдяки цій точній системі орієнтації тварини прекрасно визначають своє положення в темряві, можуть оминути будь-яку перешкоду і, окрім того, ловити літаючих нічних комах, наприклад, нічних метеликів, якими вони харчуються. А метелики, у свою чергу, створюють спеціальні „перешкоди", щоб ввести кажана в оману.

Питання:


Які ще способи орієнтації в просторі у тварин вам відомі?
Мистецтво

Відмінне почуття простору надзвичайно важливе для художників. Адже вони можуть створити на пласкому полотні «об’ємне» чи навіть «рухоме» зображення, сповнене життя та гри світла й тіні. Як же цього досягти? І як «поділяється» простір полотна?

Особливе значення простору починає надаватися в часи Ренесансу. Саме в цей період митці оволодівають перспективою. Що ж це таке? Перспектива – це спосіб зображення об'ємних тіл на площині або якій-небудь іншій поверхні, який враховує їх просторову структуру й віддаленість окремих їх частин від спостерігача.

В стародавньому світі перспектива замінювалася ярусним розташуванням об’єктів у композиції або поєднанням фронтальних і профільних видів.

 

В Середньовіччі простір мав пласку концепцію, і це чудово відображено в тогочасному живописі. Наприклад, нідерландські митці, які дотримувалися традицій готики, малювали високий горизонт. Поверхня землі в них підіймалася прямовисно. Це давало не ілюзію глибини, а саме площину. Наприклад, картина Пітера Брейгеля «Фламандські прислів’я», 1559 року. Вона виконана з дотриманням саме готичних традицій:

 

Ренесанс (Відродження) «виводить на сцену» лінійну перспективу. При цьому важливим стає фон (переважно темний, для створення глибини простору) і підсвічування окремих важливих деталей.

Подивіться, як виглядає лінійна перспектива в простенькому зображенні:

 

В картині Леонардо да Вінчі «Таємна вечеря» стіл розташовано абсолютно паралельно площині картини, усі точки сходження ліній розташовані в центрі – в очах Христа (або позаду нього). Це створює драматизм картини:

 

На зміну лінійній перспективі прийшла коса перспектива, що мала додавати зображенням динаміки і руху. Для простенького зображення вона виглядає так:

 

А ось ще один варіант «Таємної вечері» Тінторетто, в якому використано саме косу перспективу:

 

Далі «мода на перспективу» міняється, змінюється розташування горизонту на картинах. Кожен художник вносить власне бачення і власні ідеї в цей бурхливий світ фарб і світла.

 

Надзвичайно віртуозно оволодіти перспективою, простором та симетрією зміг Мауріц Корнеліс Ешер. Його картини, літографії та гравюри не просто зображення, а намагання митця дослідити психологію сприйняття тривимірних об'єктів.

Почуття простору, відчуття правильної, «вигідної» перспективи важливе не тільке для картин, але й для фотографій. Володіння перспективою робить із пересічного фотографа крутого профі, митця.

Ось деякі штрихи до фотоперспективи:

Особливим видом «роботи з простором» є створення панорам. Панорамна перспектива дає уявлення про усе оточення – 360 градусів. Ось ресурс, який дозволяє роздивитися панорами з різних «куточків» Землі: www.panoram.info.

 

Завдання:


Спробуйте намалювати простенький предмет – ручку, книжку, гумку тощо, використовуючи лінійну і косу перспективу. Вийшло? Яке із зображень вам більше до смаку? Чому?
Наука/Техніка

Почуття простору, вміння його «відчути та прочитати» - талант, потрібний не тільки митцям, але й фахівцям з інших галузей. От чим не митець пілот, який так «читає і використовує» простір?

В цьому випадку важливим є не стільки «низ-верх», «право-ліво», скільки кут відхилення та поправка на вітер!

Що ж таке поправка на вітер, адже її використовують не тільки пілоти, але й снайпери?

Бокова поправка (поправка на вітер) – внесення змін в траєкторію руху тіла з врахуванням дії вітру.

Ціль і предмет, який має в неї потрапити, можна розглядати як вершини трикутника. Тоді математично матимемо таку картину:

 

З іншого боку, ялинка на тросі рухається як математичний маятник. Вона відхиляється, підкорюючись закону Гюйгенса:

 

Тобто для тросу довжиною 25 м період коливань складатиме 50 с (спробуйте перевірити)! А якщо засікти «час відхилення» для тросу на відео, можно порахувати період, а отже встановити довжину тросу.

Але при цьому потрібно враховувати сили, які діють на систему «трос – ялина», а також кінетичну та потенціальну енергію цієї системи:

 

Тобто для такої філігранної роботи потрібно враховувати відхилення тросу, силу тяжіння та силу натягу тросу, швидкість руху ялини на тросі.

 

Ось така сукупність математичних і фізичних закономірностей лежить «в базі» почуття простору для пілота із відео!

Питання:


В яких ще професіях, на вашу думку, важливим є почуття простору? Чому саме?
Інформатика

Крім простору, який ми можемо побачити і відчути довкола, є ще один простір, в який ми також поринаємо кожен день – інформаційний. На відміну від матеріального простору, що нас оточує, інформаційний пов’язаний із людською діяльністю, є її продуктом.

 

Інтернет – це уособлення сучасного інформаційного простору. Скільки ж інформації він містить або, інакше кажучи, скільки «важить Інтернет»?

Для комп’ютера навіть цей невеличкий фрагмент тексту – сукупність одиниць та нулів. Кожна одиниця такого коду зображується 40 000 електронів. Стаття, яка займає 25 кілобайт, «вимагає участі» 4 млрд. електронів. Якщо врахувати масу електрону – 9,11*10 ^-28 г, то на запис такої статі буде витрачено 36,44* 10^-19 г «пам’яті» комп’ютера.

Але, згідно досліджень вчених, більша частина інформації припадає саме на інформаційний обмін (трафік): відео – 59 %, музика – 33 %, 9 % - листи та статті. В сумі ця інформація складає 40 петабайт (40*10^15 байт). Якщо цю величину перерахувати в задіяні електрони пам’яті, то вийде 0,0057 мг. Але це лише частина, що пересилається, яка становить тільки 75 %!

Інші дослідники, провівши аналітичний розгляд структури Інтернету, вважають, що він містить більше 500 мільярдів гігабайт.

В будь-якому випадку, це фантастичні цифри, орієнтуватися в яких інколи важко не лише пересічному користувачу, але й крутому професіоналу. Саме для цього і розробляють системи орієнтації в інформаційному середовищі, насамперед Інтернеті.

Вчені з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго створили математичну модель, що здатна описувати складні мережі. Вони назвали її «Прихований простір». Вона дозволяє визначати окремі вузли в мережі, що зв’язуються між собою без точного знання усієї картини мережі.

 

Такий підхід схожий на соціально-психологічну теорію «шести рукостискань», яка стверджує, що усі люди знайомі між собою принаймні через ланцюжок з шести інших людей.

Крім Інтернету, така модель буде корисною при проведенні генетичних досліджень, адже геном – сукупність складно зв’язаної спадкової інформації.

Завдання:


Як часто ви пересилаєте, отримуєте чи завантажуєте файли? Проведіть міні-дослідження: проаналізуйте, який відсоток текстової інформації, відео, зображень та музики міститься в цій інформації. Чи співпадають «ваші відсотки» з висновками вчених?
Дизайн

Робота з простором, почуття простору – важливе вміння та компетенція для дизайнера. Як в маленькому приміщенні розташувати усе необхідне, щоб при цьому вийшло і зручно, і красиво? Ця дилема постає перед дизайнерами в багатьох країнах, адже кількість населення зростає, а житлова площа за нею «зростати не встигає».

Універсального рецепту не існує, але є багато хитрощів і підказок, які можна використати.

 

Також є кілька базових порад, які можна використати для облаштування простору як великих, так і маленьких приміщень:

Завдання:


Спробуйте себе в ролі дизайнера – спробуйте розставити меблі в приміщенні 4 м на 4 м:

 

Акселеративні та інтерактивні методи

 

1.      "Відстань до предмета". Завдання проводиться на початку кейс-уроку. 

Суть завдання: Вчитель обирає предмет в класі (стіл, дошка, стілець тощо) і пропонує учням визначити відстань до нього  у метрах. Учні записують свої варіанти. Обирають когось одного для "перевірки". Вибраний учень виміряє довжину стопи і крокує до предмету. Кількість кроків помножена на довжину стопи дасть відстань до предмету.

Ті учні, які оцінили відстань до предмета як меншу, формують першу команду. Ті, хто "переоцінив" відстань, формують другу команду.

МЕТА: Ввімкнути "фантазію", мобілізувати уяву, одночасно розділяючи учнів на команди для подальшої роботи.

 

 

2.      "Окомір"Завдання для команд, яке може проводитися після вступу  або будь-якої розгортки за вибором викладача. 

Суть завдання: Спробуйте «на око» визначити відстань до найближчого предмету – стола, парти, стільця, дошки чи чогось іншого. Скільки кроків вам потрібно зробити до нього? Спочатку спробуйте вгадати, а потім перевірте практично. Вгадали?

А тепер визначте, скільки кроків до ваших однокласників? А якщо вони не стоятимуть на місці, ви зможете вгадати? А ну спробуйте!

Ці маленькі завдання дають вам перше уявлення про почуття простору, про здатність орієнтуватися в ньому.

МЕТА: Перевірити почуття простору учнів, дати їм уявлення про це почуття, дати активний перепочинок учням, закріпити матеріал кейс-уроку. 

 

Підведення підсумків кейс-уроку

Найменування

Зміст

1

Результати кейс-уроку можно доповнити такими знахідками учнів:

 

2

Які 3 сайти допомогли знайти інформацію?

http://edufuture.biz/

http://ukranews.com/news/1319.---.uk

http://zdg.pp.ua/bolezni/klaystrofobiia-gipertrofirovannoe-chyvstvo-prostranstva.html

3

На допомогу учню та коучу:

http://edufuture.biz/

http://www.zoolog.com.ua/povedinka30.html

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D1%80

4

Де брати інформацію для кейсу:

http://edufuture.biz/

http://ukranews.com/news/1319.---.uk

http://zdg.pp.ua/bolezni/klaystrofobiia-gipertrofirovannoe-chyvstvo-prostranstva.html

http://beauty.at-its.com/jak-rozvivati-orientaciju-v-prostori.html

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83

http://yakwiki.ru/podorozhi/35464-jak-chitati-kartu.html

http://epizodsspace.airbase.ru/bibl/n_i_j/1958/9/orientastiya.html

http://www.wottakk.ru/tainyizagadki/25-kosmos/116-navigatciya-vo-vselennoy.html

http://www.zoolog.com.ua/povedinka30.html

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D1%80

https://www.nkj.ru/archive/articles/12694/

http://www.akland.ru/arhiv/arhiv2/renessans/pages/txt/1_vvedenie.htm

http://help-computers.ru/vipper-prospect-painting.html

https://roomble.com/ideas/soveti-i-idei/organizatsiya-prostranstva/malenkaya-kvartira-8-sposobov-sozdat-oshushenie-dopolnitelnogo-prostranstva/

5

Локація проведення кейс – уроку:

Кейс-урок проходить в класі.

6

Змагання:

Команди хлопчиків та дівчаток.

Рахунок склав:….

Завдання для них: 1. Візьміть карту вашого населеного пункту. Запропонуйте команді суперника маршрут з 4 пунктів. Тепер спробуйте прокласти цей маршрут по карті. Виграє та команда, яка швидше і правильніше виконає завдання. (Враховуйте, що правильно складене завдання для суперників – це теж частина стратегії перемоги).

2. Спробуйте порахувати «вагу» СМС, що має максимальний розмір – 140 байт.

7

Домашнє завдання

Спробуйте виконати завдання, запропоноване у вступі. Протягом кількох тижнів тренуйте своє почуття простору (метод можете обрати такий, який вам більше до душі). Повторіть експеримент Чи є різниця?  

8

Тривалість:

90 хв. (спарений урок)

 

9

Можливість проведення учнем-дублером:

можливо

10

Отримані результати і напрацьовані компетенції:

Сформоване цілісне уявлення про почуття простору, його аспекти та прояви.

Вміння систематизувати та класифікувати явища навколишнього світу.

Навички орієнтування в різних сферах людського життя, «просторах» нашого світу.

Вміння шукати та аналізувати різновекторну інформацію, виокремлювати вторинне та головне.

11

Теги:

Сторони світу,масштаб, карта, пульсар,особистий простір, клаустрофобія, ехолокація, магнітне поле, перспектива, сила натягу, відцентрова сила, математичний маятник, інформаційний простір

12

Автори:

Грабовська Лариса Леонідівна

13

Брали участь в розробці кейсу

 

The End

«Знання завжди повинні бути свіжими!»

Цікаві факти

Протягом життя у людини виділяється така кількість слини, що нею можна заповнити два басейни середньго розміру.

Знайшли помилку? Виділіть текст та натисніть Ctrl + Enter, ми будемо Вам дуже вдячні!

Знайшли помилку? Виділіть текст та натисніть Ctrl + Enter, ми будемо Вам дуже вдячні!